Коли у жовтні засоби масової інформації облетіла звістка про те, що новим начальником Головного управління культури стала Світлана Зоріна, мистецька еліта Києва напружено принишкла. Пам'ятаю, з якими труднощами шукала бажаючого прокоментувати це призначення для «України молодої»: хтось категорично відмовлявся, багато хто чесно говорив, що зі Світланою Зоріною не знайомий, а тому не знає, що сказати... Кілька слів «з приводу» погодився наговорити на диктофон галерист Євген Карась, який знову ж таки казав і про те, що Зоріну як діяча культури представники сучасного мистецтва знають мало. З огляду на те, що саме Світлана перемогла в конкурсі на посаду, яку наприкінці літа звільнив Олександр Биструшкін, цей факт видавався щонайменше дивним. А після того, як нещодавно пані Зоріна заявила про те, що на Окружній треба побудувати публічний дім, нестерпно захотілося дізнатися про цей конкурс детальніше. Які умови конкурсу, хто конкурував з пані Зоріною і чому саме їй довірили кермо столичної культури?
Як розповів директор Українського центру мистецтв Іштван Геді, який також брав участь у конкурсі на цю посаду, «кастинг» відбувався у кілька турів.

Звичайний київський кінотеатр. Ми з сином дивимося кіно. На душі у мене легко і приємно. Нарешті українці у своїй країні переглядають фільм рідною мовою. «Пірати Карибського моря — 2» аж ніяк не шедевр світового кіно. Проте переклад і дубляж українською мовою — просто чудовий. Повна зала людей, всі задоволені.

Вечірку-презентацію одного з найочікуваніших фільмів року її розпорядники вирішили «забабахати» в дусі власне «бондіани». Щоправда, у якомусь спрощеному варіанті — всім запрошеним до кінотеатру «Україна» рекомендували одягнутися, як Бонд, або як дівчина Бонда. А от ідею, яка лежала на поверхні, — запустити між публікою акторів у образах Агента 007 та його супутниці — чомусь проігнорували. Мабуть, вона їм видалася занадто банальною...