Мануфактура глупоти

03.11.2006
Мануфактура глупоти

Наталiя Герасименко після «обробки» на «Фабрицi краси». (Фото PHL.)

      Минулого вівторка генеральний директор ICTV Олександр Богуцький, продюсер проекту та керівник департаменту розважальних програм каналу Алла Липовецька та президент медичної клініки «Борис» Михайло Радуцький презентували журналістам один із найдорожчих в історії українського телебачення проектiв.

      Вистачило трьох з гаком років, щоб вітчизняні телевізійники хвацько «українізували» ідею компанії Walt Disney, почавши масово «фабрикувати» місцевих красунь. Цукерочку вітчизняного виробництва склепати нескладно. Тут забрати трохи начинки, там — додати шоколаду і насамкінець, що найсуттєвіше і найголовніше для телебачення, упакувати продукт у пістряво-блискучу, а головне, стильну обгортку.

      Як і американський аналог «фабрики», український проект приречений на успіх. Тому Богуцький зовсім даремно, пильнуючи інтригу, в останній момент забрав із прес-релізу фотографії учасниць до і після телевізійно-медичного втручання. Мовляв, газетярам — жодних привілеїв, нехай дивляться «ящик» і разом із пересічними телеглядачами піднімають рейтинг ICTV.

      Ні то й ні. Як на мене, щоб скласти уявлення про проект, цілком вистачало семихвилинного ролика. Першою показали Галину Коваленко з Миколаєва, яку знайомі називають «велика Галя». Жінка була просто живою ілюстрацією до визначення «справжньої української краси». Пам'ятаєте? «Здоровенний зад і повна пазуха цицьок»... Пройшовши кастинг, Галя плакала в камеру, мовляв, чоловіки не дивляться в її бік і не сприймають за жінку. Щоправда, це не завадило південній красуні кілька років тому народити донечку винятково «для себе». Дивно, як це їй вдалося без чоловічої допомоги?

      Найголовніша проблема цієї жінки — те, що, на її думку, шкодить життєвому щастю й успіху, — це несамовито об'ємні стегна. Такі целюлітні брилиська неможливо викохати за п'ять-десять років, навіть якщо припустити «сприятливу» спадковість: численних стегнистеньких бабусь по татовій і по маминій лінії. Таке виплекане змалечку добро слід носити з гордо піднятою головою і несамовито пишатися з цього колоритного надбання. А Галя взяла та й вирішила за три місяці всю свою неземну красу спустити жовтим «здором» по безжалісних медичних трубках.

      Як на мене, то всі жінки, показані у промо-ролику, мають єдину спільну проблему, яка тяжіє радше до психіатрії, ніж до пластичної хірургії. І ще їх поєднує непереборна лінь. Це ж треба стільки років рюмсати, ридати, тихо депресувати чи заходитися в гучних істериках, щоб зрештою віддати себе на три місяці в руки незнайомих людей, які буцімто одним махом раз і назавжди вирішать їхні проблеми.

      Алла Липовецька зворушливо розповідала, як лікарі і знімальна група співпереживали десяти обраним жінкам (обраним із двадцяти тисяч охочих!), як по закінченні проекту всі дружно проливали ріки сліз щастя й замилування. Ще б пак! Ця «солодка десятка» «дістала» всіх без винятку. Михайло Радуцький казав, що лікарі благали звільнити їх від цих «содому й гомори», воліючи по п'ять годин щодня безкоштовно оперувати, ніж «робити щасливими» цих бабер, які, власне кажучи, самі на себе «махнули рукою».

      Щодо гарантії здійснених хірургами, косметологами, дієтологами, стоматологами, стилістами та іншими фахівцями метаморфоз, то лише на стоматологічні послуги (та й то в разі правильного догляду за новими зубами) клініка дає кількарічну гарантію. Стосовно ж «друга-целюліту», занедбаної шкіри обличчя та перепаленого перманентом і недоглянутого волосся, то, звиняйте, шановні, за дверима клініки все знову у ваших руках. Щоб уникнути стрімкого повернення учасниць шоу до свого попереднього образу, я запропонувала залучити до проекту гіпнотизера. Адже розповідають, що вже навіть під час тих доленосних трьох місяців у однієї з учасниць нерви не витримували оздоровчих дієт. Знайомі й родичі таємно передавали їй їстівні припаси, які жіночка поглинала мало не під ковдрою, ставлячи під загрозу саму ідею «Фабрики краси» і зриваючи акцію свого чудового перевтілення. В іншої ж піддослідної від замордованого скальпелями, дієтами і фізичними вправами тіла почав «їхати шифер». Тож довелося алярмово викликати не кого-небудь, а тюремних психіатрів. Щоправда, навіть вони не змогли витримати цього видовища і тишком-нишком «зробили ноги».

      На презентацію проекту запросили лише одну «оновлену», за словами продюсера проекту, «непросту людину», таку собі киянку Наталю. Вона й художник, і дизайнер, і музикант. Але, чорт забирай, весь час мріяла про кар'єру поп-співачки, розбудувати яку їй заважала лише зовнішність. Якою була дівчина до «Фабрики краси», творці проекту знову, пильнуючи інтригу, не показали. Зараз це миловидненька панночка з доволі пересічною і невиразною зовнішністю. На київських вулицях таких дівульок — сила силенна. Хтозна, чи має Наталка талантисько, реалізуватись якому зовнішність заважала аж так, що довелося на три місяці замурувати себе у стінах клініки і лягти під ніж. Зате зверхності і самовпевненості дівчині аж ніяк не бракує. Наталка розповідала на презентації, як вона керувала лікарями. «Вєдзь я дізайнєр», — наголошувала учасниця шоу. А гади-лікарі рихтували її по частинах: один ліпив груди, інший — обличчя, ще інший — стегна. Жодного уявлення про стиль і гармонію! А ще й ці інші дев'ять учасниць.—«ані практічєскі всє із сьол. С людьмі такого уровня я по жизні нє общяюсь».

      Зрештою, щоб зробити собі рекламу, не гіршу, як у американців, клініка «Борис» «влетіла» в більш ніж двісті тисяч доларів.

      На запитання кореспондента «УМ», чи багато з'явилося на відбір соціальних інвалідів, автори проекту відповіли щось непевне, що можна зрозуміти приблизно так: мовляв, вони, типу, естети, покликані рятувати світ красою, а не утримувати кунсткамеру (блін!).

      Тим часом в Україні на тисячу пологів припадає одна дитина з уродженими вадами щелепно-лицьової частини. Батькам не вистачає коштів на операції. Від багатьох таких новонароджених відмовляються. Сотні жертв автокатастроф і пожеж справді потребують допомоги «фабрик краси», але більшості подібна допомога теж не по кишені.

      Та це пусте. Головне, щоб у нас було як в Америці. І — рейтинги-рейтинги-рейтинги, які в української «Фабрики краси» неодмінно зашкалюватимуть.

      І знов, як memento more, в пам'яті спливає надокучливо-пророчий Лесь Подерв'янський: «Людям завжди подобалися питки, казнi, уроди і власний кал».

      Новий проект триватиме десять тижнів поспіль, а потім почнеться відбір учасників для другої частини. Надсилайте анкети.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>