Останні п'ятнадцять років життя українців були щедро «приправлені» історичними подіями: студентське голодування, підняття синьо-жовтого прапора, незалежність, Помаранчева революція. Як будуть висвітлюватися цi та iншi політичні події у навчальній літературі, цікавить і їх «винуватців», і все суспільство. До речі, у «Новому довіднику з історії України» за 2006 рік останнім записом все ще є такий: «Відповідно до Конституції України, Президент призначив Прем'єр-міністром України провідного лідера Помаранчевої революції Юлію Тимошенко. Країна вступила в новий історичний період свого розвитку».
Як планують донести до школярів інформацію про сучасний розвиток України, «УМ» розповів доктор історичних наук, головний редактор видавництва «Генеза» Олександр Удод.

На заходи з віншування 15-річчя незалежності буде виділено 7,8 млн. грн. із держбюджету та 6,5 млн. грн. — із бюджету Києва, повідомив віце-прем'єр-міністр України Дмитро Табачник.

Із нагоди 15-ї річниці незалежності України і 750-ліття від заснування міста Львова члени української молодіжної скаутської організації «Пласт» мають намір підкорити найвищу вершину Європи — гору Монблан, висота якої — 4807 метрів. На світанку 24 серпня альпіністи планують підняти Державний прапор України й встановити його на цій вершині.

Усі 15 років незалежності в українському політикумі не вщухають дебати щодо стратегічних шляхів розвитку держави (про що свідчать і останні події з підписанням Універсалу) — чи то становлення капіталізму з «людським обличчям», чи то розбудови соціальної ринкової держави, однак у будь-якому випадку незмінним залишається акцент на високих стандартах соціального захисту населення. Не знайдеться впливового вітчизняного політика, який би заперечував, принаймні прилюдно, необхідність їх дотримання. Це було б схоже на політичне самогубство. Інша справа — що для влади у період становлення держави, особливо у кризові 90-ті, ці стандарти були ефемерно-декларативними. І проблема не лише в катастрофічній недостатності фінансування соціальної сфери, а й у недосконалості чинної системи соціального забезпечення громадян.

Липень—серпень 1991 року
Триває робота над новим Союзним договором — цей документ, ініційований президентом СРСР Михайлом Горбачовим, мав би зупинити процес розпаду Радянського Союзу, водночас послабивши повноваження центральних органів влади і розширивши права союзних республік. Його підписання планувалося на 20 серпня. З цим не погоджується велика група вищого керівництва СРСР, яке вважає позицію Горбачова відступом і державною зрадою.

Формальне святкування державних свят неабияк надокучило рівненським організаторам урочистостей до 15-річчя незалежності України. Щоб із пасивних глядачів рівняни стали безпосередніми й активними учасниками дійства, а водночас прославили Рівне на всю Україну, вирішено було... піти на рекорд. Кожен, хто прийде на центральний майдан міста у вишиванці чи вишитому вбранні, зможе долучитися до встановлення рекорду — «Найбільша кількість людей у вишиванках, зібраних в одному місці». Саме так звучить офіційна назва майбутнього рекорду, який буде внесено до «Книги рекордів України». Туди вже подано відповідну заявку. Всіх учасників реєструватимуть, працюватиме спеціальна комісія — організатори рекорду дуже відповідально підходять до цього проекту.

Маркіян Іващишин — львівська легенда всіх українських революцій та акцій непокори останніх 15 років. Він один із тих активних, хто справді доклався до того, аби незалежність відбулася (щоправда, тоді мріялося про дещо інший формат України). Він був одним із організаторів студентського руху, який вилився 1990 року в студентську «революцію на граніті» і закінчився відставкою Прем’єра уряду УРСР Масола. Згодом Іващишин був серед активних декомунізаторів Галичини. За часів махрового кучмізму його намагалися заарештувати за супротив всесильному голові обласної податкової Сергію Медведчуку. Напередодні Помаранчевої революції Маркіян організовував бунтівне студентство краю. Крім «барикад», Іващишин — колосальний арт-організатор: від легендарних джазових фестивалів чи «Вивиху» до «Львівської газети». Зараз Маркіяну 40 років, він депутат Львівської міськради (пройшов за списками «Пори»).