Узвіз готується до реконструкції

17.08.2006
Узвіз готується до реконструкції

Косметичні ремонти не врятують обшарпане «обличчя» Андріївського. (Фото автора.)

      Андріївський узвіз, прогулюючись яким можна з приємністю «вбити» не те що кілька годин, а навіть цілий день, незабаром можуть перекрити для відвідувачів. Річ у тім, що багато будинків, розташованих на цій культовій вулиці, перебувають в аварійному стані. І туристам, яких тут щодня безліч, часто доводиться «милуватися» не стільки архітектурою Узвозу, скільки затягнутими в монтажну сітку будинками i спотикатися об розбиту бруківку.

 

      Задля ремонту Андрiївського при Подільській районній держадміністрації було створено Громадську культурно-мистецьку раду. До складу цієї робочої групи увійшли не тільки чиновники, а й митці та фахівці з питань архітектури і будівництва. Проіснувавши трохи більше двох тижнів, культурно-мистецька рада вирішила, що без суспільного обговорення їй буде важко досягти згоди щодо конкретного плану реставрації, і зібрала всіх небайдужих на громадських слуханнях. Тут люди, життя та професійна діяльність яких пов'язана з Андріївським узвозом, могли висловити свої думки та побажання щодо відновлювальних робіт.

       «Андріївський узвіз — це наша перлина. Це те місце, за яким знають не тільки Поділ та Київ, а й Україну загалом, — каже голова Подільської районної державної адміністрації Євген Романенко. — Але зараз тут безліч проблем: старі інженерні мережі, яким уже майже 100 років, сильні дощові потоки, що спричиняють вимивання бруківки, зіпсовані ліхтарі, торговці, які вбивають у фасади стареньких будинків цвяхи, аби розвісити свою продукцію». «Остання реконструкція на Андріївському проводилася ще у 1980—1982 роках, після чого казали, що Узвіз став величнішим за московський Арбат, — додає учасник новоствореної робочої групи, заслужений архітектор України Юрій Лосицький. — Але та реконструкція була суто косметична, тобто переклали бруківку, пофарбували фасади будинків та вимостили тротуари жовтою цеглою. За останні 25 років усе це прийшло у стан повної непридатності». Також пан Лосицький оприлюднив тривожну новину: будинки за номерами 24 та 26 на Андріївському узвозі нахилилися на 30 см. Тепер їх треба розібрати й скласти заново. «Також є такі ділянки, — повідомив архітектор, — де свого часу будівлі були знесені. На них можна збудувати щось нове або відтворити їх колишній вигляд».

      Ще більше проблем, виявляється, з власниками будинків на Узвозі: це або територіальна громада Подільського району, або Київська міська рада, або приватні особи. Наприклад, замок Річарда Левине Серце, найкращий будинок Узвозу, згідно з інвестиційним проектом ще кінця 90-х років, був переданий у власність громадянинові Сполучених Штатів. Той зобов'язувався зробити у замку готель або музей, втім роки минають, а будівля й досі «заморожена». Та все ж таки держава має певні важелі впливу й на таких горе-інвесторів — відповідно до законодавства, саме власник несе відповідальність за вигляд споруди. Тому за підтримки київського міського голови було вирішено оновити фасад замку Річарда. Також Євген Романенко запевнив усіх присутніх, що міська влада перегляне той інвестиційний проект або й примусить власника виконувати зобов'язання.

      Заступник київського міського голови та учасник згаданої робочої групи Іван Салій розповів, що найважче буде знайти меценатів для відновлення Андріївського узвозу, адже міська влада не має достатньо грошей: «Згода Леоніда Черновецького є. Не вистачає лише чіткої структури та людей, одержимих ідеєю реконструкції та здатних це зробити». Розчулений проханнями митців зберегти їхні торгові місця, «батько відновлення Узвозу», який ініціює це питання вже майже 20 років, пообіцяв бути на їхньому боці, адже «митці — це душа Узвозу».

      Із ним згодний і  Євген Романенко: на період реставраційних робіт (а вони триватимуть не менше року), торгові місця не будуть знищені — їх лише перенесуть на інше місце. На оновленому Андріївському торгівлю обов'язково упорядкують, а перебування тут продавців і покупців зроблять комфортнішим, адже наразі на Узвозі немає навіть вбиралень!

      Фінансувати реконструкцію буде частково місто, частково район, можливо, будуть залучати й інвесторів. Точний час початку реконструкції «батьки міста» поки що не називають. Найближчими днями Євген Романенко має намір оголосити конкурс на план реконструкції Узвозу. «Це проект, що за один день не створюється, — сказав Євген Романенко. — Потрібний спеціалізований підхід. Я думаю, два-три місяці ми будемо чекати тільки на проект. Це повинно бути дійсно стратегічно правильне рішення, щоб потім нас не звинуватили, що ми за тиждень щось придумали, наставили якісь кіоски і перетворили Андріївський узвіз на ринок».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>