Політичні сили не повинні чинити тиск на керівників підприємств і вимагати від них направляти своїх працівників, аби ті брали участь у масових акціях. З цієї заяви розпочав позавчора засідання Кабміну Юрій Єхануров. «Уряд України вважає такі дії неприпустимими. Вони негативно впливають на економіку, в якій останнім часом відроджено позитивну динаміку зростання, і ведуть до ескалації напруги в суспільстві», — наголосив Прем'єр-міністр. Він також зазначив, що тільки відповідальні дії в правовій площині здатні забезпечити досягнення результату, який зніме конфронтаційну напругу в суспільстві і стане відправною точкою широкого політичного діалогу. На користь слів Прем'єра свідчать дані про виконання плану дохідної частини загального фонду державного бюджету у липні, про що поінформував членів уряду міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він також прозвітував про роботу з відшкодування різниці в тарифах на тепло і комунальні послуги. «Ми профінансували з державного бюджету понад 900 мільйонів гривень. Станом на сьогодні вже пройшли по рахунках 450 мільйонів гривень», — підкреслив міністр.

Київський міський голова Леонід Черновецький, відомий захисник усіх знедолених, придумав новий спосіб задовольнити малозабезпечених киян квартирами. Він звернувся до голів депутатських груп і фракцій Київради з ініціативою збільшити розмір безплатно відрахувань всіма забудовниками житла у Києві у межах 20 відсотків. Зараз, здаючи готовий хмарочос, компанія-будівник віддає на потреби міста від 5 до 12 відсотків квартир. Леонід Черновецький пропонує суттєво збільшити цю цифру. От тільки не пояснює, за чиї це гроші робитиметься. Як зазначає прес-служба Київської міської держадміністрації, таке нововведення покликане збільшити обсяги будівництва соціального житла.

Список почесних харків'ян поповнився ще чотирма прізвищами. На останній сесії міської ради депутати вирішили, що звання почесного громадянина заслужили колишній мер міста, а нині народний депутат-«регіонал» Євген Кушнарьов, посол України в Росії Олег Дьомін, головний режисер-директор Харківського академічного російського драмтеатру ім. О. С. Пушкіна Олександр Барсегян та проректор з наукової роботи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Ілля Залюбовський. Євген Кушнарьов уже й відгукнувся на надану честь. «Завжди пишався, що моє життя пов'язане з першою столицею України, і надалі буду докладати всіх зусиль служінню моїй малій батьківщині», — написав у телеграмі розчулений Кушнарьов.

Позавчора у Брюсселі відбулася зустріч Генсека НАТО Яапа де Хоопа Схефера з прем'єр-міністром Грузії Зурабом Ногаіделі. Схеффер заявив, що 26 країн-членів Альянсу високо цінують та підтримують зусилля Грузії з реалізації її амбітних планів реформ. «Альянс готовий підтримати Грузію, коли це буде необхідно», — додав Генсек НАТО. Хоча він попередив, що у листопаді на саміті НАТО в Ризі не буде запрошень на вступ до Альянсу, але тим із зацікавлених країн, хто докладає відповідних зусиль та проводить необхідні реформи, буде дано «сигнал». Ця заява свідчить, що Грузія наблизилася ще на один крок до мети.

МЗС України рекомендує нашим громадянам утриматися від поїздок до Грузії транзитом через Росію. Ця пересторога пов'язана з тим, що росіяни закрили контрольно-пропускний пункт «Казбегі-Верхній Ларсу» — єдиний на тепер КПП на кордоні Грузії та РФ.

Одинадцять тонн молока, небезпечного для здоров'я людей, затримали співробітники харківського обласного УБОЗу. Напередодні правоохоронці одержали оперативну інформацію про використання на одному з молокопідприємств Харківської області хімічних добавок. А невдовзі вдалося перехопити і речові докази — цілий КамАЗ із молочною цистерною.

Понад 7 тисяч студентів нараховує нині Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) — попит на кваліфікованих фахівців у галузі телекомунікацій з кожним роком зростає. Підтвердженням цьому є нова спеціальність — «Апаратура радіозв'язку, телебачення та радіомовлення», яка з'явилася в університеті три роки тому з ініціативи керівництва ВУЗу та вітчизняного оператора стільникового зв'язку UMC.

Повним провалом закінчилася спроба вивести на навколоземну орбіту перший білоруський супутник БєлКА (Беларускі Касьмічны Апарат) вагою 750 кілограмів із космодрому «Байконур». Підвела російсько-українська ракета-носій «Днєпр-1», яка вже через 86 секунд після старту, що відбувся вчора о 00.43 ночі за київським часом, упала на землю. Завданням білоруського супутника було спостереження Землі та передача даних для досліджень Національної академії наук Республіки Білорусь. За святом, яке перетворилося на фіаско, на космодромі спостерігали президент Білорусі Олександр Лукашенко, міністр закордонних справ Казахстану Єрзан Ашикбаєв та глава «Роскосмосу», який здійснював запуск, Анатолій Пермінов. Російська інтернет-агенція Gazeta.ru іронічно зауважує, що Лукашенко «стійко сприйняв цей удар долі». В Білорусі до цього проекту, який мав не лише наукове, а й пропагандистське значення (країна входить до елітного клубу «космічних» держав), ставилися дуже серйозно. Проект, започаткований 2003 року за розпорядженням Лукашенка, коштував 10 млн. доларів.

У Москві затримали вісім українських «терористів», які, в результаті, виявилися керівниками інвестиційних компаній. Один серед них також є депутатом Київської обласної ради від «помаранчевого» блоку «Наша Україна». Після підозри у тероризмі російські правоохоронці дійшли попереднього висновку, що то є просто п'яні хулігани. Хоча, як повідомив один із затриманих співвітчизників, тамтешні силовики врешті-решт зрозуміли, що це все є звичайним непорозумінням і почали вибачатися перед нашими громадянами. Водночас проти одного громадянина України таки порушили кримінальну справу за «свідомо хибне повідомлення про акт тероризму».