Олександр Сергійович — у гості до Тараса Григоровича

27.11.2003

      Офіційна назва виставки, яку організатори вплели у контекст Року Росії в Україні, — «О. С. Пушкін у мистецтві ХХ століття». Але її також цілком справедливо можна назвати прелюдією до аналогічного візиту Національного музею імені Шевченка в наступному році до Москви — вже є принципові домовленості, що на честь 190-річчя з дня народження Кобзаря наш музей виставлятиметься у російській столиці. Маємо надію, що майбутня виставка у першопрестольній буде не менш резонансною та цікавою, ніж та, яка до 21 грудня експонується в Музеї Шевченка.

      На виставці у Києві представлено 100 експонатів із колекції Державного музею Пушкіна. Привезли їх напередодні ввечері, а вже наступного дня експозиція була змонтована. Щоправда, кількість шанувальників мистецтва на відкритті не дозволяє говорити про те, що вже з першого дня Музей Шевченка мусив стримувати навалу київських пушкіністів. Поганенька реклама плюс, як сказав заступник міністра культури Григорій Кохан, розуміння російської культури для багатьох на рівні середньої школи — дуже переконливі тому причини. А долучитися до творчості Олександра Сергійовича завдяки цій виставці можна дуже навіть повноцінно та багатогранно.

      Лише портретів Пушкіна  кілька: авторства Шухаєва, Кузьміна, Обросова, Манухіна... Один з розділів виставки презентує пушкінські місця та ілюстрації до «Євгенія Онєгіна», «Пікової дами», «Казки про царя Салтана», «Казки про золотого півника»... А найбільш представницькою є театрально-кіношна частина експозиції: на виставці можна побачити декорації та ескізи костюмів до опери Римського-Корсакова «Золотий півник», яку в 1932 році поставив театр Станіславського, спектаклю Камерного театру «Єгипетські ночі» (1934 рік), фільму Марлена Хуцієва «Пушкін» та багатьох інших візуальних творів за поемами й казками Олександра Сергійовича.

      Залишається позаздрити москвичам, які можуть реалізувати такого масштабу виставки навіть без ювілейного інформаційного приводу, та побажати Музею Шевченка, щоб наступного року все для нього в Москві склалося якнайкраще.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>