Майже півтисячі львівських освітян розпочали тиждень із пікетів біля стін обласної адміністрації. Із плакатами «Поверніть освітянам борги», «Вчителям — гідну оплату праці» вони вимагали від влади не створювати нових боргів і розрахуватися з минулорічними.
Свого часу, щоб отримати зароблене, педагогам довелося звертатися до суду. Більше половини позовних заяв учителів Львівщини (9600) з приводу виплати боргів згiдно зi статтею 57 Закону «Про освіту» судові інстанції вже задовольнили. Із 18 мільйонів гривень позивачам виплачено лише 5,3 мільйона. Ще 8400 позовних заяв перебувають на розгляді в судах. Така ситуація призвела до того, що місцевий бюджет вичерпується, і, за прогнозами начальника обласного управління освіти Михайла Брегіна, вже за місяць нічим буде платити зарплату вчителям. Адже кошти за 57-ю статтею, на його думку, повинні виплачувати з державного бюджету, а не з місцевого, де їх не було передбачено. Такий фінансовий перерозподіл у бюджеті освітян області призвів до того, що в кількох районах уже зараз виникли затримки з виплатами зарплати на два-три тижні. Відтак учителі знову вийшли на вулиці.
Нагадали освітяни й про те, що вони, згідно із законодавством, мали б отримувати середню зарплату, яка дорівнює зарплаті у промисловості — а це приблизно 600 гривень для вчителя-початківця. При бажанні кошти для цього можна відшукати. Наприклад, щоб відремонтувати школу у Брюховичах, львівські освітяни запропонували такий вихід — продати автомобіль «Мерседес», який належить обласній владі, а виручені кошти спрямувати на реконструкцію.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
