Балансовий казус

      Парадокси українського енергетичного балансу вже не один рік досліджують науковці Національної академії наук. Щоправда, поки що з нульовим результатом. Як уже не раз підтверджувалося на практиці, найближчий шлях до реалізації будь-яких проектів у галузі енергетики ( і не тільки в ній) пролягає не через кабінети міністерств і відомств, а через парламентські комітети. У даному разі йдеться про впровадження Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і житлово-комунальні послуги (ЄДСМ). За цією довгою і складною назвою стоїть звичайна цікавість. Автори проекту спробували співставити два потоки — натуральний, у вигляді енергоносіїв, і фінансовий, після чого дійшли до своєрідного відкриття. Виявилося, що різниця між спожитими і оплаченими енергоресурсами обраховується десятками мільярдів гривень.

      Спосіб, у який велися ці підрахунки, не повинен викликати сумнівів — ЄДСМ розробили фахівці Інституту інформатики та управління Національної академії наук і Міністерства освіти й науки. Керівник проекту Анатолій Любаревич вважає, що існує одна-єдина можливість збалансувати показники постачання і оплати енергоносіїв — впровадити ЄДСМ. Якщо пошук істини для когось є недостатнім аргументом, то автори проекту готові запропонувати інші — досить переконливі у сенсі прагматичних розрахунків. По-перше, запровадивши систему моніторингу, можна зменшити енергоємність внутрішнього валового продукту (ВВП). А вона, нагадує пан Любаревич, сягнула в Україні страхітливого обсягу — 72 відсотків собівартості продукції, і це було за часів, коли газ коштував 50 доларів за тисячу кубів. «Якби в Україні був ринок енергоресурсів, працювала біржа й існувала система моніторингу, — наголошує Анатолій Любаревич, — то ми б звільнили нашу промисловість від високої енергоємності». Зусиллями монополій, стверджує він, енергоємність у загальній структурі собіваротсті ВВП може сягнути 110 відсотків.

      По-друге, з'являється можливість гнучко і оперативно реагувати на зміни в паливно-енергетичному секторі країни, зокрема на ціну. По-третє, заслуговує уваги те, що існує зв'язок між розміром зарплати та енергоємністю в загальній структурі собівартості ВВП. Зокрема, в Німеччині, яка споживає фактично такий самий, як і Україна, обсяг паливно-енергетичних ресурсів, при закупівельній ціні газу 230—250 доларів зарплатня становить у загальній структурі собівартості ВВП 35 відсотків, а в нашій країні — 9 відсотків. Отож є відповідна різниця в розмірі місячної зарплатні: там — до 2,5 тисячі доларів, у нас... На переконання пана Любаревича, сьогодні газова складова показує, що ціна «блакитного палива» в Україні насправді становить 550—560 доларів за тисячу кубометрів. За підрахунками Анатолія Любаревича, в 2004 році Україна спожила в цілому енергоресурсів на 38 мільярдів гривень. При цьому населення, яке займає, за даними пана Любаревича, в структурі споживачів 25 відсотків, платило, в середньому, по 200 гривень на одного абонента, що в перерахунку в цілому становить близько 49 мільйонів на рік. «А вся держава, як ми щойно зрозуміли, спожила енергоресурсів на 38 мільярдів».

      «Як тільки в Україні приймуть політичне рішення щодо системи моніторингу, то впродовж трьох-чотирьох місяців її впровадять в одній з областей», — прогнозує керівник проекту і обіцяє оприлюднити вражаючі результати. Далі, як пояснює він, планується створити центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Це має бути, за словами пана Любаревича, Національна комісія з питань державного контролю інформації щодо всіх індикативних показників загального енергобалансу і ЖКГ. Американська компанія Sahara Group висловила готовність інвестувати потрібні кошти в ЄДСМ — 350 мільйонів доларів — без будь-яких державних гарантій, тим паче що окупність проекту становить лише кілька місяців. На підтвердження серед представників ЗМІ поширили копію листа на ім'я Прем'єр-міністра від президента компанії Русбека Бісултанова.

      Благородні ідеї об'єднують серця. Під завершення роботи старого складу Верховної Ради науковцям вдалося достукатися до народних депутатів. У парламентському Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування відбулася презентація проекту. Потім до журналiстiв вийшли представники обраних до парламенту політичних сил із заявою, що вони пропонують створити вищезгадану Єдину державну систему моніторингу і обстоюватимуть прийняття відповідної постанови Верховної Ради як першочергової. Про це йшлося на прес-конференції, присвяченій питанням детінізації енергетичного сектору за участю Ксенії Ляпіної (партія «Наша Україна»), Михайла Волинця (БЮТ), Василя Волги (СПУ) і Володимира Броннікова (Партія регіонів). Щоправда, останній зауважив, що коли від абстрактної ідеї переходять до справ, то ентузіастів меншає. За спостереженнями пана Броннікова, цей шлях складний і з технічної, і з економічної точки зору, оскільки слід створити механізми стимулювання інвестицій у ЄДСМ. Патріарх атомної енергетики, крім того, застеріг від створення системи на зразок колишнього Держплану і залучення до неї якогось ліцензіата з винятковими правами.