Українсько-росiйська ракета «Зенiт-3SL» — на старт! (Фото Укрінформ.)
Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків».
Українські фахівці у галузі космосу мають чимало планів, і в цьому (принаймні ідеологічно) їх підтримує влада. «Ми маємо кілька важливих доручень Президента України. Я сказав би, що нинішня влада розглядає космічну галузь як одну із пріоритетних, — каже Олег Павлович. — По-перше, ми повинні переглянути майбутню космічну діяльність України. І ми це зробили. Зараз у Кабінеті Міністрів знаходиться концепція загальнодержавної космічної Програми, яка розрахована на 2007—2011 роки. При Президентові України створена Комісія із питань космічної діяльності, яку очолює Прем'єр-міністр України, секретар РНБО — його заступник. Важливі питання (такі, як розвиток космічної галузі на наступні 15 років) будуть розглянуті на Комісії вже найближчим часом».
Тим часом фахівці мають чимало конкретних проектів. «По-перше, ми готуємо новий проект «Циклон-4», який передбачає запуски модернізованого українського носія з бразильського космодрому в Алькантарі. В Україні роботи з модернізації цього ракетоносія вже йдуть повним ходом, уряд залучив для цього кредитні ресурси, — розповідає Олег Федоров. — Крім того, у 2007 році ми маємо підготувати запуск космічного апарата для дослідження Землі «Січ-2». Як відомо, «Січ-1М» був не дуже вдалий, і ми одержали не всю інформацію, на яку сподівалися. Тому це дуже відповідальний крок. Планується також запуск подібного апарата для Єгипту — це комерційне замовлення для нашого ДКБ Південне. Ми продовжуємо працювати і з Російською Федерацією. Нещодавно, наприклад, підготували угоду про співпрацю, яка передбачає здійснення низки важливих проектів. Зокрема, здійснення українсько-російських експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції. Передбачається також участь у великому астрофізичному проекті «Радіоастрон». До нього залучаються наші антени у космічному центрі в Євпаторії».
У майбутньому планується суттєве поглиблення співпраці з європейськими країнами. До речі, одне із важливих завдань на наступні роки для нас — це участь України у масштабних космічних проектах. Перші кроки ми вже робимо. Так, цьогоріч долучилися до європейського проекту «Галілео», вже підписали відповідну міжурядову угоду. Як пояснює Олег Федоров, цей проект стосується передовсім навігації, і є він комерційним. «Проект полягає у запуску на орбіту 24 супутників, які дозволяють визначати координати рухомих і нерухомих об'єктів на Землі з великою точністю, — розповідає Олег Павлович. — Це одне із найважливіших досягнень космічних технологій. І дуже велика справа, особливо для повітряних суден, оскільки з цим безпосередньо пов'язана безпека перевезень, можливість прокладання нових транспортних шляхів через Україну. Ми здатні виготовляти та застосовувати в проекті наземні станції, які корегують координати. Наразі потрібні дуже конкретні кроки від наших авіаторів — тобто від Міністерства транспорту та зв'язку».
Щодо інших європейських проектів, таких як, наприклад, Проект глобального моніторингу в інтересах безпеки та охорони довкілля GMES. «Ми вже почали розробляти український сегмент цієї системи, — каже Олег Павлович. — Полягає цей проект у використанні аерокосмічної інформації для різних потреб — від природокористування до сільського господарства та контролю над катастрофами. Ми вже направили європейцям свої пропозиції з цього приводу, а також низку наукових проектів».
Серед важливих справ для вітчизняних «космічних» фахівців — створення української системи спостереження за Землею. В новій програмі заплановано використання українських малих космічних апаратів (СІЧ) для спостереження поверхні Землі у різних діапазонах довжин хвиль.
Ще є один амбітний план, далекосяжна перспектива, схвально щодо якої виступив Президент України — це створення українського телекомунікаційного супутника. Відтак у нас може незабаром з'явитися супутникове радіомовлення та телебачення. Але тут йде ще попередня робота — має бути створений проект такої системи і відповідний план. Це теж справа зв'язківців. Коли такий план буде створено, космічна галузь буде готова виготовити та запустити супутник зв'язку».
Як бачимо, українцям є чим пишатися. «Ми визнані, ми маємо такий потенціал, який дозволяє Україні входити у перші шість-сім країн світу, які володіють космічними технологіями, — каже Олег Федоров. — Ми вміємо виготовляти, запускати ракети та космічні апарати, управляти ними та використовувати космічні дані. Такий цикл обумовлює визнання України як космічної держави».
Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>
Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>
Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>
Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>
У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>
Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків. >>
