Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків.
Саме генерал-лейтенант Олександр Засядько став творцем перших вітчизняних бойових ракет — він ще в далекому 1815 році розпочав виготовлення грізної порохової зброї та спеціальних пристосувань для стрільби нею. Ще й створив у російській армії ракетну роту. Саме він дав перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі. Як пише сайт «Просвіти», його слава вийшла за межі земної орбіти: іменем Олександра Засядька назване одне з природних утворень на зворотному боці Місяця.
Мав він глибокі українські козацькі корені: батько Олександра, наприклад, був головним гармашем козацького Війська Запорозького. Тож біля витоків широко розрекламованої «славы русского оружия» стояли козаки-українці та їхні прямі нащадки.
Наш земляк, Микола Кибальчич, прославився не лише створенням «пекельної машинки» — бомби, якою було вчинено замах на російського царя, він же — автор проекту першого у світі керованого ракетного літального апарата, винайденого ним за кілька днів до страти. Відтак до таємниць космосу Микола Кибальчич наблизився значно раніше, ніж його послідовник Ціолковський. Проект космічного апарата вчений надряпав на стіні тюремної камери уламком гудзика. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарата адвокатові, але їх вилучила царська «охранка». Унікальний винахід, пише «Інтернет-Репортер», надовго було поховано в архівах спецслужб... Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений українець Микола Кибальчич (до речі, Ціолковський теж не був 100-відсотковим русаком. Серед його українських предків був Северин Наливайко). Як не дивно, але в усіх російських джерелах Микола Кибальчич нині фігурує як «великий російський винахідник».
Ще одним «великим руським» ученим є житомирянин Сергій Корольов. Той самий, чия ракета 12 квітня 1961 року вивела у космос першу людину планети. Він — засновник практичної космонавтики, головний конструктор перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі та пілотованих космічних кораблів.
Ще один видатний учений українського походження — одесит Валентин Глушко, один із піонерів космонавтики, конструктор ракетних двигунів. Був засновником орбітальної станції «Мир» та комплексу «Буран».
Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>
Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>
Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>
Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>
У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>
Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>
