У Шевченка — «Кобзар», у Саніна — «Кобзарі»

У Шевченка — «Кобзар», у Саніна — «Кобзарі»

Міжнародний прокат для українських кінопродюсерів — поняття винятково фантастичне. Оскільки сьогодні мінімальна присутність нашого кіно на екранах поза Україною — це, у кращому випадку, фестивальні покази, часто поза конкурсом або як презентація для преси. Неважко спрогнозувати, що найближчим часом ситуація тут навряд чи зміниться на краще, але прізвище українського першопрохідця, який на умовній стіні світового кінопрокату накреслить умовне «Дійшли!», вже відоме.

Кохаймося, учімося і будьмо!

Кохаймося, учімося і будьмо!

Композитор, співак, екс-учасник групи Modern Talking і віднедавна частий в Україні гість Томас Андерс стояв у «прем'єрній» аудиторії Університету культури і мистецтв і зніяковіло усміхався. Така ж усмішка була на його обличчі і на сцені Палацу «Україна» під час прощального ректорського концерту «Кохаймося», коли після виконання всього лише однієї пісні публіка, дай їй волю, накинулася б на гера Томаса і розцілувала би його в обидві щоки. «Ні, не здамся без бою», — подумав тоді, мабуть, Томас Андерс і не тільки пообіцяв собі повернутися в цю дивовижну країну з великим турне, а й поміркувати над пропозицією Михайла Поплавського стати почесним професором КНУ КіМ.

Всі статті рубрики