Ми з вами, вільні білоруси!

      16-го числа кожного місяця о 20-й годині у Білорусі багато людей вимикають світло у помешканнях і запалюють свічки біля вікон. Це данина пам'яті опозиціонерам Віктору Гончару та Анатолію Красовському, яких викрали в Мінську 16 вересня 1999 року. За три дні до виборів президента Білорусі (а цей трон може посісти «останній диктатор Європи» Олександр Лукашенко) така акція є особливо актуальною. Люди в різних країнах Європи солідаризуються з тими студентами, журналістами, політиками та просто небайдужими громадянами Білорусі, яких переслідує їхня влада, які заплатили свободою й навіть життям за свою активну демократичну позицію. Деякі європейські видання цього дня виходять із перекресленими заголовками та цілими абзацами на перших шпальтах, демонструючи своїм читачам приклад «свободи слова по-білоруськи». На деяких інтернет-сторінках мерехтять символічні свічки. Оригінально підтримує білорусів голландська молодь — у центрі Амстердама розвішують на пам'ятники, ліхтарі, паркани та дерева... джинси (свою очікувану «революцію» білоруси називають «джинсовою» і закликають усіх одягатися у відповідний одяг). У Польщі солідарні поляки якось у цей день запустили кілька десятків тисяч повітряних кульок з листами підтримки демократичних змін у сусідній країні. З кінця минулого року побачити увечері 16-го числа людей зі свічками в руках на центральних вулицях або перед посольством Білорусі можна й у Києві. Небайдужа українська молодь також розвішує на вулиці М. Коцюбинського, де розташована білоруська амбасада, біло-червоно-білі стрічки — кольори національного нерадянського прапора Білорусі, який самим білорусам фактично заборонено використовувати, бо ця символіка не санкціонована владою.

      Україна може й повинна стати каталізатором демократичних змін у сусідній країні. За київським Майданом має прийти мінський. Але коли? Білоруська опозиція все ж слабка. А влада — сильна. Але немає такої влади, яку не можна було б скинути, якщо вона душить демократію й свободу в центрі Європи на початку ХХІ століття.

      Україна в ці дні вповні відчула на собі всю вагу білоруського тоталітаризму. Українських журналістів знову не пустили на територію Білорусі. Як повідомляє «5-й канал», двох його кореспондентів — журналіста та оператора — висадили вночі з потяга Київ—Мінськ. Прикордонники навіть не пояснили причин цього кроку. Через кілька годин знімальну групу посадили на потяг, який повертався до Києва. Міністерство закордонних справ України обурене цим випадком. Речник МЗС Василь Філіпчук сказав, що до міністерства для дачі пояснень запросять представника посольства Білорусі.

      За використання несанкціонованого жовто-блакитного прапора та участь у несанкціонованому мітингу у Мінську на  підтримку єдиного кандидата у президенти Білорусі Александра Мілінкевича зараз за гратами режиму Лукашенка сидять п'ятеро українців. Українське посольство від неділі, після затримання наших студентів, голову ламає над тим, якими ще засобами можна визволити своїх громадян, засуджених на десять діб позбавлення волі. І ноти протесту писали, і наш міністр закордонних справ iз білоруським колегою по телефону спiлкувався, і український посол у Білорусі з Лукашенком розмовляв. На даному етапі посольство разом з юристами Міжнародної асоціації захисту прав людини готують апеляційні скарги на постанови суддів.

      Однак сподвижникам режиму Лукашенка таки потрібно втримати під пильним  контролем українців (i тим самим відбити бажання приїхати на вибори новим «партіям» студентів з України) хоч би до підбиття підсумків голосування 19 березня за «нового» президента. Адже, зрозуміло, що активні українські студенти не зможуть утриматися, аби не вийти разом iз білоруськими друзями 19 числа о восьмій вечора на Жовтневу площу, де у білорусів має розпочатися свій Майдан...

      А тим часом позавчора у Білорусі вже розпочалося дострокове голосування — для тих, хто не матиме змоги прийти на дільниці у неділю. Але насправді, на переконання опозиції, передчасне волевиявлення є частиною сценарію влади з фальсифікації виборів. Адже саме зараз контроль на дільницях мінімальний. Тому абсолютно логічними є факти, про які ці два дні кричать опозиціонери, насильного примушування чиновниками виборців голосувати достроково...        .