Віртуальні мільйони

02.03.2006

      «Україна молода» вже повідомляла про рішення столичної влади виділити на добудову та реконструкцію шкіл додаткові кошти. Зокрема, сiм мільйонів заплановано виділити на добудову школи №177, що в Солом'янському районі міста (див. «УМ» від 31 січня). Після цієї публікації до редакції  «УМ» звернулася бригада будівельників, що працює на цьому об'єкті. Людей цікавило, коли ж надійдуть ті мільйони, «про які писали газети і говорили по телебаченню».

      За словами Володимира Ярощука, бригадира будівельної групи ВАТ «Дарниця», який є виконавцем робіт по школі №177, уже п'ять місяців поспіль на будматеріали не перераховують гроші, зарплати постійно затримують, а за грудень виплатили тільки-но днями, після того як наша газета почала з'ясовувати ситуацію у столичних посадовців. «Ми зараз будуємо на ентузіазмі, який помаленьку вже вичерпується. У кожного з нас є діти, яких треба годувати, вчити. Аби прогодувати своїх двоє, змушений гроші  позичати», — розповів «УМ» електрозварювальник Володимир Бойко.

      Зі слів Володимира Ярощука, 177-ї  школи і досі немає на мапі Києва, хоча діти вже там вчаться більш ніж півроку (за технікою безпеки не мали права допустити навчатися  у школі, якої документально не існує). Акти про виконання робіт досі не підписані Солом'янською райдержадміністрацією, яка є замовником  будівництва навчального закладу. 

«УМ» звернулася за коментарем до мера міста Олександра Омельченка.  За його словами, кошти з міської держадміністрації були виділені. Те, що кошти й досі не надійшли, для Олександра Олександровича було несподіванкою. Він пообіцяв розібратися у цій ситуації.

      «Гроші затримали у казначействі, їх невдовзі  виплатять», — коротко прокоментував «УМ» Дмитро Шпильовий, тимчасово виконуючий обов'язки  директора Головного управління ВАТ «Дарниця». А  небажання Тетяни Тимошенко, заступника голови Солом'янської адміністрації, завірити акти про виконані роботи Шпильовий пояснив суперечкою між замовником та виконавцем.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>