Час екстріму настав

      Учора «Газпром» заявив, що не має юридичних підстав для постачання «блакитного палива» в Україну. Нагадаємо, йдеться про газ для суто внутрішніх потреб нашої країни, який споживають промислові підприємства. Це паливо надходить до нас як плата за транзит. З огляду на цінову ситуацію своє рішення прийняла Національна комісія регулювання електроенергетики. З 1 січня 2006 року вона підвищує граничний рівень ціни на газ для промислових споживачів на 11 відсотків — до 422,1 гривні за тисячу кубометрів. На попередження «Газпрому» і розпорядження НКРЕ після вичікувальної паузи відреагували металургійні боси. Члени Української асоціації чорної металургії і Всеукраїнського галузевого об'єднання гірничо-металургійної промисловості звернулися до президентів України і Росії з листом, у якому наголошують, що поспішна, непоетапна реалізація вимог «Газпрому» може призвести до повної зупинки окремих виробництв і навіть цілих підприємств через низьку конкурентоспроможність української металургійної продукції.

      Чи потрібна була ця констатація очевидного для всіх факту — мабуть, що ні. Швидше, це емоційний супровід тривожних слів, які промовляв позавчора в ефірі телекомпанії НТВ «рупор» «Газпрому» — прес-секретар Сергій Купріянов. «Україні потрібно терміново вирішити питання про те, як вона буде платити за газ і скільки вона хоче одержувати за транзит. Обговорювати зараз юридичну казуїстику, якою займається Україна,— марне і безглузде заняття»», — заявив він. Водночас радник президента Росії з економічних питань Андрій Ілларіонов висловив думку, що ціну на газ для України слід визначати з урахуванням цін на альтернативні енергоресурси. Таку точку зору він висловив на прес-конференції позавчора в Москві, підкресливши при цьому, що в даному разі виступає як експерт і економіст, а не офіційна особа. Він також зазначив, що з економічної точки зору правильною позицією для компанії є «максималізація доходу, а не ціни». Він пояснив, що при максимальній ціні максимальний доход ніколи не досягається. З цієї точки зору, на думку радника, було б неправильним встановлювати для України ту ж ціну на газ, що й для Німеччини (за вирахуванням транспортних витрат). Тим часом iз Москви повідомлять про узгодження ціни на газ, який постачається з Росії для Грузії та Азербайджану, на рівні 110 доларів за тисячу кубометрів.

      Учора ж знайшов підтвердження намір керівника російського уряду Михайла Фрадкова вирішити з українською стороною питання спільного інвестування нашої газотранспортної системи. З такою пропозицією до Прем'єр-міністра Юрія Єханурова пан Фрадков звертався під час зустрічі у Москві 19 грудня. Про це повідомив сам Єхануров на зустрічі з секретаріатом Національної спілки журналістів. «Я йому кажу: «Ви контракт розриваєте?» Він каже: «Ні, ну що ви, ми будемо говорити про спільні інвестиції в газотранспортну систему». Конкретних пропозицій пан Фрадков так і не висловив, зазначив Юрій Єхануров. На тлі цієї «переговорної западини» при мінімумі часу, що залишився до 1 січня, найдієвішим було б рішення про закупівлю Україною додаткових 7-8 мільярдів кубометрів туркменського природного газу. Саме з такою місією позавчора вилетів до Ашгабата міністр палива та енергетики Іван Плачков. Складність цих переговорів полягає в тому, що Туркменбаші такі рішення приймає тільки з урахуванням позиції російської сторони.

      Тим часом в Україні терміново розробляють заходи щодо енергозбереження та залучення додаткових внутрішніх енергоресурсів, зокрема у вигляді електроенергії ГЕС. Нова концепція енергетичної безпеки України передбачає спеціальну програму з відбудови гідроелектростанцій, повідомив Президент Віктор Ющенко під час свого відвідання Каховської ГЕС. «Безумовно, за останні роки через дефіцит фінансування, відсутність програм реанімації гідроелектростанцій було втрачено багато перспективних потужностей, тому в рамках формування нової програми енергетичної безпеки України ми робимо спеціальну програму з відбудови ГЕС». Цей проект, за словами глави держави, стосується передусім Західної України і Побужжя. У свою чергу, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки спільно з фахівцями Центру законодавчих ініціатив розробив законопроект про енергозбереження. Крім того, 20 грудня парламент прийняв у першому читанні закон про промислове використання шахтного газу — метану.