Проте улюбленицю російських і українських телеманів Катю Пушкарьову (акторку Неллі Уварову) традиційно упослідили. До закінчення серіалу їй категорично заборонено з'являтися перед людськими очима красунею. Адже, кажуть, у житті Неллі дуже мила, чарівлива і сексуальна жіночка. До кінця зйомок серіалу акторка приречена не розлучатися з металевими брекетами, накладними вилицями й вбраннями, придбаними на московських блошиних ринках. Тому й до показу мод Неллі не допустили.

— Пане Володимире, чи можна зарахувати телесеріали до мистецтва?
— Не про кожен повнометражний художній фільм можна сказати, що він причетний до мистецтва. Якась стрічка — більш мистецька, якась — менш мистецька. Це залежить від багатьох чинників, починаючи від того, хто ті фільми створює, і закінчуючи тим, які в них вкладаються гроші. Тому не можна говорити, що всі серіали погані, а всі художні фільми — хороші.

Цей шланг з двома головами — котячою та собачою, — віддавна мотиляється на «Новому каналі». Я звик до його нескінченних страждань і марних пошуків щастя. На початку кожної нової серії доля посміхнеться цій істоті, щоб наприкінці виписати їй безжального «срача». Цей мультфільм — своєрідний конспект із діалектики для дітей. Ну, як ото існує дитяча Біблія. Хоча точніше порівняти пригоди КотаПса з іншою дисципліною молодшої школи, мета якої — розповісти малюкам про Україну і світ у якомога доступнішій формі.