У Кам'янці-Подільському щойно завершили зйомки значної частини 12-серійного художнього телефільму «Дев'ять життів Нестора Махна». Перед цим кінематографісти відпрацювали стрічкові епізоди в Переяславі-Хмельницькому, Гайвороні, Білій Церкві та Качанівці. Втім для глядача майже всі події відбуватимуться в Єлисаветграді. Вони зможуть простежити за суперечливим життям Нестора від народження і до його смерті 1934 року в Парижі.
Автори картини поставили за мету очистити образ непересічної постаті від ідеологічних нашарувань, показати Махна таким, яким він був насправді. Сценаристам (а їх було послідовно аж четверо) довелося добряче покопатися в архівах, відшукати старожилів, які пам'ятають ті буремні роки.
Багатосерійну епопею створює телекомпанія «А-фільм» у співпраці з Київською кіностудією імені Довженка. Відчутну допомогу творцям надало Міністерство оборони України. Оскільки кам'янецький період стрічки припадає здебільшого на громадянську війну, то, крім реквізиту самої студії, багато костюмів довелося перешити з військової форми радянського зразка. Звісно, не обійшлося без трюків і вибухів. Тут уже гостям підсобили курсанти та офіцери місцевого військово-інжерного інситуту — як технічними засобами, так і масовкою.
Практично всі ролі в серіалі (а їх понад 300) виконують молоді українські актори, маловідомі кіноглядачеві. Образ самого Нестора Махна випало відтворити колишньому випускникові московського ГІТІСа, актору російського молодіжного театру 29-річному Павлу Дерев'янку. В його творчому активі — участь у фільмах «Штрафбат», «Льдовиковий період», «По той бік вовків», «Бій із тінню» та інших. Аби максимально зріднитися зі своїм героєм, Павлу довелося добряче підтягнути свою спортивну форму, грунтовно зайнятися вивченням української мови, налягаючи на переконливу говірку.
Творці фільму «Дев'ять життів Нестора Махна» обіцяють презентувати свою роботу українським глядачам у квітні наступного року.
Ніхто до сьогодні не знає ні її точної дати народження, ні приблизного року смерті, ні місця поховання. Не дійшло до нашого часу і жодної фотографії чи портрета письменниці, оскільки вона не мала власних дітей і внуків, які могли б зберегти для історії подібні свідчення. >>
Тарас Шевченко прожив коротке і тяжке життя. Він помер у 47 років, з яких 24 припали на кріпацтво, 10 — на заслання і лише 13 років поет був порівняно вільною людиною. >>
Наближається 155-та річниця з дня народження мецената Євгена Чикаленка. Чикаленко п’ять років добивався дозволу царської цензури на видання своїх україномовних книжок, оплачував гонорари Бориса Грінченка і допомагав хворому Іванові Франку, уже сам бідуючи. >>
Королеві Великої Британії Єлизаветі ІІ 21 квітня виповнюється 90 років. За традицією, день народження королеви святкується двічі на рік, тому майже увесь 2016-й у Британії вважається ювілейним. Без сумніву, Єлизавета ІІ на цей час є найвідомішим монархом світу. >>
Нещодавно в Музеї шістдесятництва відкрилася виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику, культурологу, філософу, археологу, громадському діячеві — Михайлу Юліановичу Брайчевському. Лише найближче оточення вченого знало його ще й як неабиякого поета та художника. >>
Жива легенда стверджує — допоки Оранта молитиметься за Україну в Софії Київській — незнищенним буде український дух, український народ. Тому й, певно, жодна нація цього світу не має такого сузір’я видатних жіночих постатей, які творили національну та світову історію, зупиняли світове зло, ставали символами незламності людського духу та проривного пасіонарного чину в найкритичніших для народу буревіях історії… >>
