Прах письменника повернеться додому

19.11.2005

      Вулканічній енергії поважного віку краєзнавця, міліцейського полковника у відставці Теофіла Виноградника, вочевидь, щиро позаздрять навіть молоді успішні менеджери. Завдяки його зусиллям вдалося відновити чимало маловідомих сторінок славної історії покутського села Русова — малої батьківщини Василя Стефаника, зокрема повернути із забуття ім'я народного вчителя і добре знаного в довоєнній Галичині письменника Івана Федорака (літературний псевдонім — Іван Садовий). Про трагічну долю цього талановитого педагога, виселеного радянськими спецслужбами в Казахстан, де він і помер у 1954 році, «Україна молода» розповідала торік восени в нарисі «Заборонений учитель».

      Після того як з допомогою спонсорів вдалося видати солідний збірник прози Івана Федорака «Безіменні плугатарі», пан Теофіл, його учень, порадившись із русівчанами, взявся за ще важче завдання — повернути в рідну землю прах земляка, який нині покоїться на Федорівському кладовищі в Караганді. Аби реалізувати задум без звичних для чиновництва тривалих холостих ходів, невгамовний краєзнавець відразу звернувся за допомогою до «верхів», відправивши листи в канцелярії українського та казахського президентів.

      «Реакція, — розповів «Україні молодій» Теофіл Ілліч, — не забарилася. Розповідь про Івана Федорака та мою ініціативу з проханням допомогти перевезти останки народного вчителя в Русів як тему номера на трьох сторінках опублікував популярний казахський тижневик «Новый вестник». Керівництво Карагандинського обласного акімату — органу тамтешньої виконавчої влади — за завданням адміністрації Нурсултана Назарбаєва нині з'ясовує можливості надання матеріальної та юридичної допомоги. Готовність посприяти тому, аби прах Івана Федорака повернувся на Прикарпаття, підтвердили і в Івано-Франківській облдержадміністрації».

      Поки проблема «переселення» останків народного вчителя вирішується на міждержавному рівні, Русівська сільська рада вже прийняла рішення про перезахоронення Івана Федорака на пагорбі біля колись збудованої ним школи — єдиного за Польщі україномовного навчального закладу на все Покуття.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>