Листопадовий візит «Таганки» приємно тішить тим, що до цих гастролей худрук Юрій Любимов поставився надзвичайно відповідально, з глибокою повагою до киян-театралів, які пам'ятають і люблять цей культовий театр ще з часів безтурботного соціалізму. Привезти більшу половину свого репертуару сьогодні, коли гастролери працюють за принципом «мінімум зусиль — максимум прибутку», — це справжній мистецький подвиг. Iз 2 по 22 листопада на провідних театральних майданчиках Києва актори гратимуть свої найвідоміші вистави.

Ніна Аркадіївна Лижичко та Іван Олександрович Вакарчук зі своїми чадами зараз бачаться рідко, деколи зідзвонюються. Але не нарікають. Вони виховали, без сумніву, успішних дітей. Як? Кажуть: не заважали, а слухали. Щоб знайти першопричини сьогоднішньої популярності наших музичних «намбер ван», щоб послухати історії про їхні конспекти та прогуляні заняття — такі у всіх бувають, — щоб потиснути батьківську правицю та поговорити про жіночі секрети з мамою, щоб відчути, як переживають славу дітей їхні батьки і що бажають їм зараз, коли ті досягли, зрештою, всього, «УМ» відрядилася до Львова — колись тут рахували сплячих левів дівчинка Руслана та хлопчик Славко.
Усі ми родом iз дитинства. І наші сьогоднішні успіхи, фобії, вибір професії та ще багато чого починаються з того вузлика, який зав'язали нам батьки синьою чи рожевою стрічкою на конверті для немовлят. Це вже потім ми станемо дуже самостійними і думатимемо, що самі зробили себе, зазвичай забуваючи два найпростіші на світі слова — «мама» і «тато».