Гетьманську столицю Батурин військо Петра І зруйнувало вщент. Церкви й будинки городян пограбували і спалили; славетну книгозбірню Мазепи, його багатющі колекції старожитностей та зброї — вивезли до столиці Петра. Мешканців міста — понад 15 тисяч — убили і, поприв'язувавши до плотів, укинули в річку Сейм. Туди ж спустили плоти з хрестами, на яких розіп'яли козацьку старшину. Російський цар помстився «зрадникові» кров'ю одновірців-православних і, в більшості, не причетних до військової справи: жінок і дітей. Багато хто ховався по льохах і по церквах, однак, як вказується у Лизогубівському літописі, «выходящих от покрытія войско заюшеное, а паче рядовые солдаты, понапившися, кололи людей и рубали». Як записано в Чернігівському літописі, коли 8 листопада Мазепа побачив руїни і згарища Батурина, там ще «крові людської... було повно калюжами».