Арiя паризького гостя

      У Київ на фестиваль моди «Київський подіум»  у середу приїхав іспанський гранд паризької моди Пако Рабанн. Він удруге запрошений на «Подіум», передусім для статусності заходу. Оскільки реальним законодавцем світової моди Пако Рабанн уже не є — під його брендом компанію розвиває зовсім інший дизайнер, славетний кутюр'є привіз у Київ свою колекцію малюнків, які може купити кожен бажаючий у галереї авторських бутіків Fashion Lab («Альта Центр»). За словами автора, до речі, архітектора за освітою, він не вважає себе художником (навіть свої колекції він робив не художніми, а архітектурними, і з кольором не любив дружити), але з семи років постійно малює. Дизайнер вважає це заняття інтимною справою і з цієї причини свої малюнки  показав 30 років тому лише одній людині — Сальвадору Далі, з яким приятелював у молодості. Сальвадор сказав: «Продовжуй», і Пако малював далі, а одного дня зробив для себе відкриття, що на його малюнку весь час одне й те саме обличчя. «Ці малюнки треба дивитися по-особливому, — сказав позавчора на прес-конференції маестро. — Із порожнього білого листка вимальовується обличчя, у нього відкритий рот, і він кричить: Чому? Чому ми — люди? Навіщо ми на землі? Що ми тут робимо?».  Вперше колекцію своїх малюнків Пако Рабанн презентував у Москві, а одну картину — «Хлопчик і голуб» — передав у Фонд матерів Беслану, виручені від її продажу гроші підуть на потреби бесланських сімей. Відповідати на питання, які Пако Рабанн ставить у своїх малюнках, може все життя той, хто скористається можливістю  і купить графіку французького дизайнера, картина коштує від 3 до 5 тисяч у. о.

      Пако Рабанну, судячи з усього, за 72 роки життя в мистецтві дещо набридли безкінечні розмови, прес-конференції, інтерв'ю, однакові запитання, тому  на прес-конференції він говорив те, що вважав за потрібне, — здебільшого пропагував віру і духовність, посилаючись на провідних світових філософів, сказав, що ХХІ століття буде або духовним, або його не буде взагалі. Захоплення езотерикою, містикою, астрологією дають підстави дизайнеру говорити про те, що він живе на Землі вже 78 тисяч років, що у минулому житті він був священиком, а в позаминулому — повією, і що це його останнє життя на Землі. В ексклюзивних інтерв'ю Пако Рабанн теж до питань прислухався не дуже, тому відповіді на питання, які цікавили журналіста «УМ» вийшли дещо загальними.

      — Пане Рабанн, зважаючи на вашу теорію моди як соціального каталізатора, в який одяг повинні одягатися жінки в Україні після помаранчевої революції?

      — Кожна жінка одягається за власними критеріями, головний критерій — це гроші. Жінка не одягається для себе, загалом вона одягається для коханої людини, для чоловіка, якого вона любить, — щоб йому сподобатися, щоб його спокусити. У країнах Східної Європи, які відмовились від комунізму, дуже багато фінансових проблем, тому люди одягаються відповідно до власних матеріальних можливостей. Ну але це зараз стабільна ситуація, тому що волосся не кучеряве (показує на мою зачіску. — Авт.), а пряме.

      — Чому ви вирішили продавати свої  картини в Києві?

      — Річ, яку ви зробили і показуєте, вам уже не належить, вона належить тій людині, яка на неї дивиться. Коли я створював  свій одяг «от кутюр» — а я всі моделі робив власноруч, — мені було дуже важко показувати їх людям, тому що я розумів, що коли представлю  їх на показі, вони зникнуть, тому що мені більше не належатимуть. І малюнки, які я зараз показую, вони вже не для мене, а для людей.

      — Чи бачили ви колекцію Жан-Поля Готьє, присвячену Україні, і чи відповідає вона українському стилю?

      — Мені дуже подобається те, що робить Жан-Поль Готьє, я вважаю його одним із найбільших стилістів Парижа і світу. Тому що він абсолютно божевільний, але в нього є креативна божевільність, він дуже талановитий. Кожний раз я вважаю те, що він робить, прекрасним. Українську колекцію я бачив по телевізору, кутюр'є не запрошують один одного на свої покази. Ми дивимося свої і чужі колекції по телевізору, ну і потім у газетах, журналах.

      — Мода гальмує ваше відчуття віку?

      — Я не можу сказати, що мода для молодих і омолоджуватися — це небезпечна річ. Є люди, які дуже швидко старіють, тому що в них внутрішні проблеми, а є люди, які старіють дуже повільно, тому що вони забувають про те, що треба старіти. Якщо ми цікавимося іншими, значить, ми не цікавимося собою і забуваємо старіти.

      — Є  у вас конкуренти у вашому напрямку або послідовники?

      — Зараз дуже багато дизайнерів моди, які шукають нові ідеї. І зараз вони черпають своє натхнення у 70—80-х роках. Я знаходжу свої власні ідеї у всіх. Наприклад, у 1969 році я придумав зшите хутро, тоді я зв'язував хутро і палички з віників, а тепер їх видно повсюди: у Дольче-Габана, Готьє, всі це роблять, але всі забувають про те, що це я зробив у 1969 році. Не можна сказати, що вони мене копіюють, вони мною надихаються.

      У середу Пако Рабанн аплодував колекції Віктора Анісімова, у четвер був головою журі конкурсу круїзних колекцій 10\10, а сьогодні паризький метр покаже 10—15 одиниць минулої зимової колекції прет-а-порте, тому що останню колекцію — весна-літо 2006 — розібрали в Парижі для зйомок у модних журналах. Нічого, ми звикли...