Ми вже ознайомилися з грузинською кухнею, а які ж кавказькі страви без гострої приправи. Скажімо, сацебелі чи ткемалі. Про сацебелі ми говорили ранiше, а зараз якраз сезон, коли достигли сливи, алича, тож можна приготувати на зиму ткемалі.
Є два види цього соусу — червоний і жовтий (зелений). Червоний соус готують із ягід терну (або ж синіх слив), а жовтий — із аличі (ткемалі).
Беремо продуктів із розрахунку на одну літрову банку.
Сливи — 1 кг, сіль — 1 ст. л., 2-3 стручка пекучого перцю, 1 пучок свіжої кіндзи, пучок зеленого кропу, півголовки часнику, 5% оцту 50—70 г, сухі спеції — до смаку.
Сливи помити, злити воду і залити їх окропом на кілька хвилин. Злити окріп і сливи перетерти через сито чи друшлак так, щоб відійшли кісточки і шкірочка (якщо берете сині сливи, то видаліть кісточки заздалегідь і розділіть ягоди навпіл, можна їх перекрутити через м'ясорубку).
Часник почистити, подрібнити і вкинути у ступку. Перець очистити від плодоніжки і насінин, подрібнити і також вкинути у ступку, засипати сіллю і товкти до утворення однорідної маси.
Зелень помити у холодній проточній воді, дати стекти, а потім дрібно посікти. (У принципі, всі ці інгредієнти можна подрібнити у блендері).
Зелень, подрібнений часник і перець викласти в емальовану миску, залити оцтом і вимішати. Закип'ятити склянку води і залити нею суміш часнику, перцю і зелені, розмішати дерев'яною ложкою, накрити і дати постояти 10 хв. Зняти кришку, додати сливове пюре, розмішати і вилити у банку, герметично закрити кришкою.
Якщо перець справді гострий, то ткемалі може простояти цілий рік. Правда, є ризик, що перець не такий гострий як треба, тому соус може й прокиснути. Краще його спожити впродавж 2—3 тижнів. Їдять ткемалі з лавашем, відвареною куркою, взагалі з будь-яким м'ясом.
Якщо ж ви хочете заготувати ткемалі на зиму, скористайтеся наступним рецептом.
На 1 кг слив (без кісточок) — 50 г цукру, 20 г солі, 6 г часнику, 2 г гіркого стручкового перцю, 50 г кіндзи, 50 г кропу, 0,5 ч. л. меленого коріандру.
Сливи перекрутити через м'ясорубку, покласти сіль, цукор і кип'ятити 5 хв., додати дрібно порізану зелень, подрібнений часник — і соус готовий до вживання. Щоб закрити його про запас, після закипання додайте 0,5 ч. л. 70-відсоткового оцту, розлийте в банки і закатайте.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
