Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
На зйомках «Братів Грімм».
Ось вам і справжня сенсація: крізь прошарок бойовиків-детективів на кіноекрани світу проросла красива казка для дорослих із більш ніж казковою — ну всі ж ми родом з дитинства, пам’ятаємо — назвою «Брати Грімм».
Історію про двох братів, Якоба та Вільгельма, які жили в Німеччині у ХІХ столітті, зняв режисер Террі Гілліам. Фільм-казку з бюджетом у 100 мільйонів доларів кіномани чекали півтора року. Чекали його й фахівці: «Братів...» запросили відразу на два фестивалі, Каннський та Венеціанський. Кіногрупа навіть пройшла каннською червоною доріжкою, але на цьому фесті було показано лише двадцять хвилин казки, режисер же надав перевагу Венеції. І навіть «відмазку» для Канна придумав — фільм, мовляв, ще не змонтований.
Сьогодні «Брати Грімм» — бажані гості у найпрестижніших кінотеатрах світу. Фільм сприймають «на ура!», і про його успішну прокатну долю можна навіть не хвилюватися. Головні герої картини — збирачі фольклору, які потрапляють у казкову реальність, де в одному поселенні постійно зникають невинні дівчата. Є підозра, що вони помирають від невідомої сили в лісі. Брати беруться за цю справу... Картина має вразити не лише своєю чарівною магічністю, а й першокласними спецефектами: тут вам і дерева, що рухаються, і літаючі вовки, які плавно перетворюються на лісорубів, і страшні відьми...
У головних ролях — голлівудські актори Мет Деймон та Хіт Леджер — та зірка італійського кіно Моніка Белуччі.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>