Вiктор Ющенко не командуватиме парадом

18.08.2005

      Цього року вперше за історію святкування Дня незалежності в Києві не відбудеться військового параду. Замість того на Майдані пройде спільна молитва за Україну за участю священнослужителів усіх конфесій .

      Ніде у світі, окрім пострадянських країн та країн Азії, немає традиції проводити військові паради до дня народження тієї чи іншої держави. «Звичайно, армія би хотіла показати все те, що вона має на сьогодні. Але, думаю, тут немає жодної проблеми. Військові, як і всі, прийдуть на Хрещатик, але не військовою ходою, а звичайним строєм», — розповiв «УМ» заступник держсекретаря Марiкян Лубківський. Єдиними «армiйцями» на службi у свята будуть музиканти оркестру  Збройних сил. На запитання, чи не пов'язана відміна параду з почуттям сорому за армію, від якої часто більше проблем, аніж добра, високопосадовець відповів: «Ні. Ми горді за нашу армію, а вона горда нами».

      Також не планує наше керівництво запрошувати на святкування Дня незалежності лідерів інших країн — вистачить закордонних послів, акредитованих в Україні. «Немає традиції у світі, щоб запрошувати глав держав на такі урочистості. Запрошують тоді, коли є ювілейні дати», — пояснив Лубківський. Він також повідомив, що на святкування на Хрещатик та в Палац «Україна» запрошені два попередні президенти — Леонiд Кравчук та Леонiд Кучма.

      Традиція влаштовувати шоу-паради тягнеться не від часів «єдиного і непорушного» Радянського Союзу, як дехто вважає, а має набагато глибше коріння. Перші урочистості на честь державного свята — Акта злуки УНР і ЗУНР були ініційовані Українською галицькою армією. Перший військовий парад відбувся під її егідою 4 грудня 1918 року у Станіславі. Цей захід мав демонструвати не лише силу й міць молодої армії, а й взагалі її наявність, сповнюючи патріотизмом і надією серця українців. Схожу мету мали й перші військові паради в Ізраїлі. Кілька років поспіль після проголошення незалежності в цій державі проходили марші ізраїльської армії, влаштовували повітряні паради, демонстрували оснащення військово-морського флоту. Тепер, коли ейфорія поступово випарувалася, мешканці Ізраїлю воліють святкувати стриманіше: ходити в гості, на пікніки, влаштовувати концерти. Досвід проведення військових парадів мали Ірак та Пакистан. Наші європейські сусіди обмежуються здебільшого культурно-мистецькими заходами. На противагу їм росіяни щороку можуть спостерігати за маршируванням своїх батальйонів і демонстрацією військової техніки.

      Такі видовища були постійними до цього року і в Україні. Найдорожчий і наймасовіший парад українці мали змогу побачити в 12-ту річницю незалежності своєї держави. В ньому взяли участь 16 зведених батальйонів та 1031 особа із військових оркестрів, хорів, ансамблів. Учасників цього шоу готували більш ніж два місяці. Цей яскравий парад влетів державі в копієчку — лише на укріплення трибун для Президента Кучми та гостей пішло 40 тисяч гривень, а управління культури і мистецтв отримало 230. Минулого року організатори свята були економніші: до параду не залучили військової техніки.

      У 2001 році військове шоу відбулося не лише в серці української держави — Києві — а й у Львові. Там на проспекті Свободи пройшла півторатисячна колона військових та проїхало близько 60 одиниць бойової техніки. Цього року львів'яни вже не матимуть такого видовища.

      Зміни в святковій програмі до Дня незалежності кияни сприймають неоднозначно. Одні вітають заборону парадів: їхнє проведення вважають не просто безглуздою демонстрацією неіснуючої мілітарності країни, а й викиданням грошей на вітер. Інші кажуть, що військові паради завжди викликали в них почуття гордості за свою армію. Декому взагалі байдуже: з парадом чи без, святкуватимемо державне свято, головне, — щоб було весело.

Мар'яна П'ЄЦУХ,
Галина СИНИЧИЧ.
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>