Чи кисне борщ у сердитих газдинь?

06.07.2005
Чи кисне борщ у сердитих газдинь?

      Кажуть, є люди, від погляду яких прокисає молоко. Цікаво, чи кисне борщ у сердитих газдинь? Власне, про що це я? Зараз поясню. На мою пропозицію надсилати листи з рекомендаціями, зауваженнями, побажаннями надійшло не так багато листів, як мені б хотілося (чи то літо прийшло, а з ним — дачно-городні клопоти, чи пора випускних-вступних екзаменів, менше з тим). Як завжди особлива подяка постійній читачці не лише «УМ», а й шпальти «Смачне життя» та незмінній дописувачці пані Ярошевській зі Жмеринки. На жаль, не можу оголосити про початок нового конкурсу, бо ще в процесі пошуку спонсора (який конкурс без призів, а їх може надати тільки добрий меценат). Та йдеться не про це.

      Надійшов, з-поміж іншого, на мою адресу і дуже сердитий лист від однієї дописувачки, яка обурилася, що на шпальті було подано рецепт борщу без капусти й томату, бо що ж це за класичний борщ без цих інгредієнтів (хоча йшлося про парубоцький борщ, а їм, парубкам, ліньки взагалі готувати, не те що дотримуватися класичних канонів). І тут-таки пише, що існує тисяча рецептів українського борщу. Тисяча не тисяча, але вже ці її слова, власне, і є відповіддю самій собі. Так само як один із наших екс-Президентів вважає, що вареники бувають лише з вишнями або сиром, але назбирав десятки й сотні рецептів інших вареників, які також мають право на життя. Власне, справжні вареники з вишнями ми їмо ну дуже рідко, переважно ж — із картоплею, з грибами чи ще чимось.

      Подібна ситуація і з борщем, який можна готувати із доброї сотні інгредієнтів, але це не означає, що потрібно пхати «весь сир в один вареник». Адже борщ варять і на реберцях, і на молоці, і з таранею, і з «вушками». (До речі, у книжці «До святкового столу» Дарія Цвек, яка для багатьох господинь-початківців та й для досвідчених є безперечним авторитетом, наводить шість рецептів борщів, три з яких — без капусти). А як же тоді поєднати молоко чи тараню з капустою? А що ж робили наші прабабусі у переджнивки, коли стара капуста вже давно скінчилася, а нова ще не виросла, а борщ же варили щодня? Те ж саме з томатним соусом чи пастою, які винайшли зовсім недавно, а борщі в Україні варять століттями. До речі, й свіжі помідори в борщ почали класти не так уже й давно (почитайте книжку «Українська минувшина», 1993 р., колектив авторів під керівництвом А. Пономарьова), а заправляли його сироваткою, маслянкою, сметаною, додавали для кислоти буряковий квас, кислі яблука, в деяких районах навіть вишні, на Поділлі готували для закваски спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. Усе це я описала у своїй статті «Море борщів», якщо хто забув. До того ж кожен регіон має свої традиції щодо приготування тих чи інших страв.

      Та й сама я готую кожен раз якийсь новий борщ, додаючи інгредієнти по сезону. Так навіть цікавіше і, звісно ж, смачніше. Не потрібно зашорювати себе, ставити в якісь обмежені рамки, адже, як довів нам кухар «Край-раю», кулінарія — це такий простір для фантазій. До того ж не обов'язково бути дипломованим спеціалістом, щоб смачно готувати, адже більшість наших мам чи бабусь і гадки не мали про якісь кулінарні технікуми, а їхні страви завжди були й будуть для нас найсмачнішими, бо готувалися вони з душею.

      Значно більше я б зраділа, якби надійшли листи з реальними пропозиціями, життєвими порадами, з рецептами фірмових страв, які наші читачки готують. Наразі спробую врахувати всі ваші побажання і зичу вам, щоб ваші борщі ніколи не кисли.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>