Болото скарбів

      Геологи продовжують шукати в українських надрах скарби коштовних мінералів. Віднедавна їхню увагу прикувала болотиста Рівненщина. За словами Рівненської геологічної експедиції Петра Савчука, її північна частина, а саме Зарічненський та Володимирецький райони, сьогодні вважається найперспективнішою в Україні щодо виявлення родовищ алмазів.

      Рівненське Полісся уже декілька тисяч років славиться покладами бурштину. Кельтські та римські торговці-міняйли прямували так званими «бурштиновими» шляхами, зокрема і в Погориння. Історики переконані, що саме тут, у непрохідних болотах та заплавах Горині і Прип'яті, розташовувалося міфічне бурштинове місто, згадуване у давніх германських та кельтських переказах. Відтоді видобуток цієї коштовної копалини кустарними методами не припинявся і настільки вичерпав ресурси, що сьогодні запустити його промисловий видобуток ніяк не вдається.

      Звичне жування рівненцями бурштинових проблем несподівано перервала звістка про те, що зовсім поруч, на кордоні з Житомирщиною геологи знайшли кришталики алмазів. Зацікавлення цим непересічним мінералом підсилили знахідки уламків кімберлітів з великими зернами супутніх алмазу мінералів — індикаторів, що дало підстави стверджувати про прямі ознаки наявності його покладів і безпосередньо на Рівненщині. Більше того, фахівці стверджують, що рівненські кімберліти близькі до тих, які є в західній Якутії. Тож падіння інтересу до бурштину виявилося прямо пропорційним до зацікавлення діамантовою темою.

      Переконливі докази ймовірної наявності алмазів у Зарічненському районі дозволили виділити з обласного бюджету на розробку та дослідження родовищ алмазів тільки в цьому році астрономічну як на провінцію суму — 800 тисяч гривень. Рівненські геологи вже пробурили 30 свердловин. Проте статистика стверджує, що для того, аби знайти одну алмазоносну трубку, потрібно як мінімум 10 тисяч свердловин. Хоча якщо пощастить — скарби відкриє будь-яка з наступних проб грунту.

      У мешканців Кухоцької Волі — поселення, на території якого свердловини працюють уже 20 років, — алмазної лихоманки не спостерігається. Селяни не вірять, що матимуть якийсь зиск, навіть якщо пошуки геологів увінчаються успіхом. На контрабандний, або кустарний, метод видобутку алмазу, на відміну від бурштину, вони розраховувати не можуть, адже прогнозований рівень залягання мінералу 100—120 метрів. А районна влада до розробок ніякого відношення не має і не впливає ні на їх хід, ні на результат.

      Щодо алмазних перспектив України є багато скептиків. Усі вони переконані, що навіть якщо алмази знайдуть, то доцільність складної розробки родовищ та якість самого мінералу зумовлять невисокий рівень прибутковості цієї справи. Окрім найперспективнішої Зарічненщини, цей коштовний мінерал шукають також у Придністров'ї, Приазов'ї та поблизу Новограда-Волинського, що на Житомирщині. Чи стане саме Рівненське Полісся українським клондайком — покаже час. Але хочеться вірити, що саме на дні котрогось із тамтешніх боліт уже мільйони років чекає свого часу найбільший діамант у світі.