«Чудова сімка»

      До Національних зборів (парламенту) Болгарії, згідно з поданими учора офіційними даними ЦВК, потрапили сім партій та коаліцій.

      Ліва «Коаліція за Болгарію», провідною силою якої є Соціалістична партія (колишня Комуністична), здобула 34,17 відсотка голосів і, відповідно, 82 з 240 парламентських мандатів. Партія колишнього царя Болгарії, а тепер голови уряду Симеона Сакскобургготського «Національний рух за Симеона ІІ» отримала 22,08 відсотка голосів виборців та 53 депутатські місця. Для порівняння, на попередніх виборах у червні 2001 року «царисти» здобули 120 парламентських мандатів. Партія турецької меншини Болгарії «Рух за права і свободи» заручилася підтримкою 14,17 відсотка виборців і здобула 34 мандати. Оскільки турки становлять лише 10 відсотків населення країни, то такий результат означає, що або за партію голосували і болгари, або активність турецьких виборців була значно вищою.

      Найбільшою несподіванкою виборів стало те, що до парламенту пройшла радикальна націоналістична коаліція «Атака», яка, за даними опитувань, не мала потрапити до вищого законодавчого органу. Болгарські «жириновські» набрали 8,75 відсотка голосів і здобули 21 мандат. Правицю у парламенті репрезентуватимуть Союз демократичних сил (8,33 відсотка і 20 мандатів), «Демократи за сильну Болгарію» (7,08 відсотка та 17 мандатів) і Болгарський національний союз (5,42 відсотка та 13 мандатів).

      За Конституцією, президент Георгій Пирванов повинен призначити перше засідання парламенту не пізніше, ніж через місяць після виборів, тобто до 25 липня. Оскільки жодна з партій та коаліцій не здобула 50 відсотків голосів, то право формування коаліційного уряду надається силі, яка отримала найбільшу підтримку, тобто посткомуністам. Лідер Соцпартії Сергій Станішев має впродовж тижня створити коаліцію. Якщо він не вкладеться у цей термін, то право формувати новий коаліційний уряд переходить до № 2, тобто партії Симеона. Соціалісти вже почали гарячкові консультації. Співпрацю їм запропонували турки, які тепер входять в урядову коаліцію з партією Симеона. Але навіть об'єднаних сил соціалістів і турків недостатньо для набрання більшості. Тепер розглядається і доволі фантастичний, загалом, реальний з точки зору політичного прагматизму, варіант: союз двох недавніх головних противників — «царистів» та соціалістів.

      Проте дві головні парламентські сили наразі не можуть домовитися про посаду прем'єр-міністра: посткомуністи наполягають на кандидатурі Сергія Станішева, а «царисти» бачать у прем'єрському кріслі лише Симеона Сакскобургготського. Шість парламентських фракцій наразі єдині лише в одному: потребі блокування в парламенті націонал-радикалів з «Атаки».