Чесна влада в Україні прийшла всерйоз і надовго. Настільки надовго, що не надто поспішає з наведенням ладу. В усякому разі складається стійке враження, що шахраї всіх мастей до цього часу особливого психологічного дискомфорту не відчувають. Мабуть, з точки зору вічності підстав для хвилювання небагато. Хіба що трохи посумувати про обмеженість конкретного людського життя. Або про життя підприємств. А те, що з долями заводів дуже часто й тісно переплетені долі людей — просто застарілий пропагандистський штамп. От тільки коли впритул стикаєшся з такими долями, подібні штампи починають набувати свіжості, а подекуди й очевидного драматизму.

У Черкасах справжнім лихом стало перепланування квартир у панельних будинках, коли під кувалду йдуть навіть несучі стіни. Його масштаби з кожним днем стають дедалі загрозливішими: час від часу то під однією багатоповерхівкою, то під іншою з'являються лантухи з будівельним сміттям, яке ще недавно було стінами, а зарадити цьому неможливо. Городяни будують собі на поверсі Європу, начхавши на елементарні норми безпеки. Мовляв, моя квартира — що хочу, те й роблю.
А потурають їм у цьому ті, хто, здавалося б, мав стояти на сторожі, — ремонтно-експлуатаційні управління (РЕУ), які є власниками будинків, проектні організації та міська архітектура.