Кориця (Cinnamon) — це очищена і висушена кора вічнозеленого коричневого дерева Cinnamomum verum, яке росте на Шрі-Ланці, в Індонезії і Китаї. Верхню кору дерева знімають, потім дістають внутрішню кору. Довгі смужки кори формують у трубочки довжиною до 1 м, потім їх розрізають, висушують, ділять на менші шматочки і продають як палички кориці. (У нас переважно продають корицю в меленому вигляді). У меленої кориці екзотичний аромат і солодкий «теплий» смак. Палички кориці не мають такого сильного аромату, якщо їх не поламати чи не розмолоти.
Замість кориці можна використовувати і касію (Cassia, або китайська кориця), а застосовують ці прянощі в шоколадних тортах чи в гарячому шоколаді, в тортах iз грушами чи яблуками, у глінтвейні, у сирниках, медовиках, яблучних шарлотках, начинках для пиріжків тощо. У грецькій і середньо-азіатській кухні — у стравах iз бараниною. Також використовують корицю у несолодких стравах, включаючи свинину і телятину. Широко застосовується кориця і в африканській кухні, зокрема в марокканській, скажімо в приготуванні тажинів із баранини чи сухофруктів. Дрібка цієї приправи надасть особливого смаку фруктовому компоту чи десертам, паличка кориці додасть глінтвейну насиченого пряного аромату. Корицю додають до багатьох складних приправ, скажімо в карі, її застосовують для ароматизації соусів, приготування маринадів.
Зберігають корицю в щільно закритій банці у темній шафі.
0,5 л рису, склянка молока, 2 яйця, 4 яблука, 1 ч. л. меленої кориці, 3 ст. л. цукру, сіль до смаку, 1 пакетик ванільного цукру, жир для змащення форми.
Рис відварити до напівготовності, відцідити. Жовтки відділити від білків і розтерти з ложкою цукру, вимішати з молоком, вилити до рису і добре вимішати. Білки збити на круту піну, додати решту цукру і ваніль, збивати далі. Додати до рису і ще раз перемішати.
Яблука почистити від шкірки, нарізати пластинками і вимішати з корицею.
У форму, змащену жиром, викласти половину рису, яблука і зверху —решту рисової каші. Поставити у гарячу духовку і запікати, доки не утвориться рум'яна скоринка.
Червоне сухе вино (200 мл) довести до кипіння, всипати 2 ч. л. цукру, дрібку меленої кориці, 1 гвоздичку і відставити з вогню. Влити у склянку і відразу подавати.
Грог
60 мл рому, невеличка паличка кориці, 1 ч. л. лимонного соку, 1-2 шт. гвоздики, шматочок лимона — все змішати і долити гарячої води. Відразу подавати.
Кардамон (Cardamom) — батьківщина — Південна Індія (Керала). З Індії він потрапив на Близький Схід, а звідти — в Європу завдяки давнім грекам і римлянам, які вживали його головним чином як прянощі у фруктових стравах і високо цінували за благотворний вплив на організм. Нині кардамон культивується в Індонезії, Китаї, в Шрі-Ланці, у Східній Африці і в тропічних областях Америки.
Кардамон — це тропічна багаторічна рослина родини імбирних. З товстого повзучого кореневища виростають два види стебла — листове, висотою до 3 метрів, і повзучі квіткові стебла до 0,5 м. Квітки кардамону білі або блідо-зелені. Після цвітіння руками збирають заповнені насіннями плоди — коробочки, у кожній з яких міститься до 20 насінинок. Змелене насіння і використовують як прянощі. Крім того, ефірні олії, які містяться в кардамоні, стимулюють нормальну роботу шлунково-кишкового тракту, регулюють утворення шлункового соку і підвищують імунітет (мабуть, саме за ці властивості і цінували стародавні елліни і римляни ці прянощі).
Смак і запах кардамону пряні, ароматні, гострі, завдяки чому він особливо підходить для несолодких страв — у карі й різноманітних соусах, гороховому супі і стравах iз риби, птиці, в м'ясному бульйоні і плові з телятини, в ковбасах і паштетах, а також у кондитерських виробах — датських булочках і шведському пирозі з кардамоном, для надання екзотичного аромату молочним пудингам і сиропу для фруктових салатів, у арабській каві, в пуншах і пряному вині. Використовують кардамон також у виробництві відомих лікерів «Кірасо», «Шартрез» і «Ангостура». Оскільки це дуже гострі прянощі, варто нагадати, що використовувати їх слід дуже обережно.
Зберігати кардамон найкраще у щільно закритому посуді і в захищеному від світла прохолодному місці.
0,5 кг слив, 1 скл. цукру, дрібка кардамону, 1 апельсин, 1 скл. геркулесу, 0,5 скл. борошна, 1 скл. яблучного соку.
Розігріти духовку до 180 Со. У формі з'єднати сливи, апельсиновий сік, кардамон і цукор.
Змішати геркулес, борошно, апельсинову цедру, додати яблучний сік і розтерти все разом до утворення крихт. Викласти на фрукти, щоб вони були повністю покриті крихтами. Запікати 35—40 хв., доки крихти не стануть золотистого кольору, а фрукти не закиплять. Подавати зі збитими вершками.
2 скл. борошна, 0,5 скл. цукру, 150 г масла (маргарину), 1 яйце, чверть ч. л. соди і стільки ж солі, на кінчику ножа кардамону і змеленої гвоздики.
У макітру викласти масло і цукор, втерти макогоном, щоб масло стало білого кольору, додати яйце і ще раз втерти. Поступово всипати борошно, сіль, прянощі і соду, замісити м'яке тісто. Дати хвильку йому «відпочити».
З тіста розкачати валик, нарізати з нього галушечки, сформувати «листочки», злегка приплюснувши їх, і ножем позначити «прожилки» на листочках. Викласти печиво на деко і поставити у гарячу духовку (200 градусів) пекти 8—10 хв. Готове печиво притрусити цукровою пудрою.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
