Що злить тих, хто приймає вогонь на себе

27.12.2023

Коли повертаєшся з Бахмута, всі твої думки про тих, хто залишився назавжди на позиції та ніколи вже не обійме своїх близьких.

 

Збуджений мозок повторює багато картинок ротації, і пам’ять по колу повертає до перших днів виїзду, де на загальній світлині всі живі та здорові  і настрій в усіх побратимів — зробити свій важливий внесок для перемоги України.


Але всі ці позитивні очікування різко завершуються під час заходу до сектору оборони, і ти знову перебуваєш у стані гніву на світ, який говорить про перемогу, але незрозуміло, як діє для її досягнення.

 

Ти опиняєшся знову в ситуації, коли немає підтримки артилерії під час штурму, коли немає спецтранспорту для евакуації поранених, коли неможливо вивезти тіла побратимів з поля бою.

 

Є тільки речі, які дратують: коли з десяток перевіряючих з різних підрозділів тебе штурхають, щоб отримати цифри по втратах хлопців, але ці майбутні УБД відморожуються від рішень, як зменшити ці втрати. Їх це не цікавить.


Ти не розумієш того, коли бачення на лінії розмежування різниться з даними доповідачів командуванню, і це злить тих, хто приймає вогонь на себе.

 

Але на ці звернення МПЗ бригади (офіцер морально-психологічного забезпечення) тобі надсилає рекомендації від психологів — як управляти гнівом. На передовій позиції!

 

Можливо, і можна знайти сили, аби з цим упоратись, але є фрази, з якими ти вже ніколи не зрозумієш цей світ.


Коли серед побратимів, які загинули під час штурмових дій, двом з них дружини перед виїздом майже однаково вклали «мотиваційні» фрази з натяком на загибель...


Далі прірва...

 

Позивний «Кіт в берцях»,
Кліщіївка Бахмутського району Донецької області

  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>