Нацбанк запровадив режим керованої гнучкості обмінного курсу: що це означає

11.10.2023
Нацбанк запровадив режим керованої гнучкості обмінного курсу: що це означає

НБ формально дав гривні трохи більше свободи. (facebook.com/NationalBankOfUkraine)

Національний банк з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП впровадив з 3 жовтня режим керованої гнучкості обмінного курсу. 

 

Як відомо, до повномасштабного вторгнення в Україні був режим плаваючого курсоутворення. 24 лютого 2022 року Нацбанк зафіксував обмінний курс гривні до долара на рівні 29,25 грн/дол., згодом, у липні 2022 року, послабив курс до 36,57 грн/дол.

 

«Але вся ця фіксованість була дуже умовною, — вважає аналітик Олександр Паращій з інвестиційної компанії Concord Capital. — От подивімося на євро — валюту наших основних торгових партнерів і валюту, в якій нам надходила найстабільніша фінансова допомога протягом останнього року. Так от, за останній рік міжбанківський курс євро змінювався з 35,5 грн до 41,2 грн — і ніхто не нарікав».


Нагадаємо, що наприкінці червня 2023 року НБУ затвердив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, що було вимогою Міжнародного валютного фонду.


Сергій Фурса, інвестбанкір, наголошує: «Нацбанк нарешті зробив те, чутки про що розбурхували ринок ось уже кілька тижнів, — формально давши гривні трохи більше свободи, згенерувавши новий термін «керована гнучкість» замість фіксованого курсу. Утім гнучкість буде більше керованою, ніж гнучкою. НБУ, дочекавшись приїзду місії МВФ до Києва і, ймовірно, отримавши від неї згоду, пішов на лібералізацію. Пересадивши гривню на трохи довший, ніж дотепер, ланцюг. Щоправда, довжина цього ланцюга поки що дозволяє гривні рухатися на дві копійки на день на міжбанку».


Метою першого етапу в НБУ задекларували відновлення роботи міжбанківського валютного ринку та призвичаєння бізнесу до щоденних змін обміннного курсу. Відтепер офіційний курс визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ.

 

Отже, банки можуть продавати і купувати валюту за вільним курсом без обмеження в 1% від офіційного курсу, як було до початку жовтня, проте НБУ, завдяки наявним важелям впливу та інструментарію, не відпускатиме курс надто далеко від офіційного, показники якого наразі не змінюються — 36,57 грн/дол.

 

«Як довго триватиме цей перший етап? Хтось вважає, що місяць-два, я бачу цей етап довшим — до кінця зими», — зазначає Олександр Паращій.


Новина, що НБУ відпустив гривню у вільне плавання, майже не сколихнула ринок, незважаючи на зусилля спровокувати паніку, чим дуже активно займалися проросійські телеграм-канали. НБУ в перший же день торгів вивалив на ринок $500 млн резервів. І це допомогло.

 

На другий день витратити довелося ще $240 млн з резервів. Спроба розгойдати «чорний ринок» теж не пройшла. Тож реально підвищений попит на валюту тримався всього три дні, й гривня подешевшала на 1-1,5%, що відповідає «звичним» коливанням мирних часів.

 

Таку ж помірковану девальвацію більшість експертів прогнозують і надалі. НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, регулятор суттєво обмежуватиме коливання курсу, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і її стрімкого зміцнення.


Коментуючи рішення, голова НБУ Андрій Пишний пояснив: новий алгоритм ви­значення курсу не означає, що він формуватиметься винятково ринком, як до війни. «НБУ буде присутній потужно, щоб згладжувати надмірні коливання», — запевнив він. Курс гривні, схоже, рухатиметься таким собі «коридором», у якому йому дадуть трохи коливатись. Нацбанк не дозволить відчутного послаблення гривні і, як і раніше, продаватиме по 2,5-3 мільярди доларів щомісячно.


Це саме ті долари, євро та інші тверді валюти, які Україна отримує від партнерів: за останні 12 місяців приплив валюти від наших західних партнерів становив у середньому 170 млн доларів на (робочий) день. Станом на 1 жовтня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 39 млрд 708,2 млн дол. США.

 

Навіть якщо міжнародна допомога наступного року скоротиться до $20 мільярдів, себто удвічі порівняно з цьогорічними показниками (як прогнозують песимісти), цього має вистачити на півтора року утримання курсу.

 

В усіх комунікаціях останніх місяців Нацбанк запевняв, що курсова стійкість є його пріоритетом. Тож для нього буде зараз надважливим довести, що зміна політики фіксованого курсу долара на керовану гнучкість нічого на міжбанку не змінить.


Хоча черговий лібералізаційний крок регулятора частина експертів вважає в кращому разі несвоєчасним.

 

Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар акцентує: «Нацбанк обрав момент повернення до плаваючого курсу максимально невдало… Нічого страшного не сталося б, якби до режиму плаваючого курсу перейшли за місяць-другий, коли турбулентність із невизначеністю зовнішнього фінансування трохи спала б (разом із традиційно панічною реакцією готівкового ринку)».


Або ж бачать у такому рішенні регулятора спроби досягнути й іншої, неоголошеної публічно, мети.

 

«Нацбанк переходить на керовану гнучкість обмінного курсу. Це означає, що курс буде таким, яким його визначить НБУ. Для чого? Щоб здійснити м’яку девальвацію гривні на прохання Мінфіну — в межах 39-40 гривень за долар протягом місяця», — робить висновки керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський.


Тож експерти прогнозують поступове ослаблення української валюти до показників 39-40 гривень за долар. Як відомо, підвищення обмінного курсу вигідне з погляду наповнення державного бюджету, адже чимало надходжень, зокрема митних платежів і акцизів, мають «прив’язку» до іноземної валюти.

 

Водночас через набагато нижчий обмінний курс, ніж той, що прогнозувався при визначенні бюджетних показників (42,2 гривні за долар у 2023-му та 41,4 — у проєкті бюджету на 2024 рік), план надходжень — передовсім на митниці — не виконується. Ще більш критичною ситуація може стати наступного року, якщо обсяги міжнародної фінансової допомоги скоротяться.


Натомість, за підрахунками експертів, зменшення грошових потоків у вигляді іноземних кредитів та грантів на 10% можна компенсувати завдяки девальвації гривні на 5%.

 

«Відтепер головне питання — наскільки сильно долар здорожчає — цілком залежить від НБУ. Але якщо девальвація гривні й буде, то не стрибкоподібною (як це було у липні 2022-го чи березні та листопаді 2014-го), а плавною. Бо тоді основною причиною девальвації була неспроможність Нацбанку тримати фіксований курс через виснаження його золотовалютних резервів. Зараз буде інакше», — підсумовує пан Паращій.