Земельні ділянки, Національна академія наук, що є одним із найбільших розпорядників державної власності у вигляді нерухомості та землі, використовувала не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами.