Політ над руїнами: скільки підприємств втратив Харків за рік війни

17.05.2023
Політ над руїнами: скільки підприємств втратив Харків за рік війни

Руїни Харківського авіапідприємства. (Фото з сайту dumka.media.)

Рашисти харківські заводи бомбили з особливим цинізмом, тому не всі з них після війни зможуть відновити виробництво.

 

Невідомо також, чи повернуться додому підприємства середнього бізнесу, що переїхали до центральних і західних регіонів із міркувань безпеки.

 

Навіть знаменитий ринок «Барабашово», що став візитною карткою пострадянського Харкова, планує змінити свій масштабний формат.

 

Але, попри всі складнощі, харків’яни не опускають руки, шукаючи нові варіанти економічного розвитку міста.

Харківські крила

Харківське авіапідприємство окупанти почали накривати артилерією з перших днів війни. А навесні закидали касетними боєприпасами заводське летовище і скинули три 600-кілограмові авіабомби на цехи та адміністративні будівлі.

 

Один із літаків збили ЗСУ просто над ХАЗом, узявши в полон пілота, який дивом вижив. Уламки машини тривалий час валялися на цій території як доказ варварської сутності кремлівських орків і краху легенди про їхню непереможність.


Хазівці одразу стали на захист свого підприємства, оскільки була висока ймовірність висадки тут ворожого десанту за прикладом Гостомеля. Після цього утримати Харків було б набагато важче.

 

Сміливість і проявлена ініціатива працівників заводу стали одним із важливих епізодів в обороні міста, тому гендиректора Олександра Кривоконя і головного енергетика Геннадія Стрюкова було нагороджено орденами «За мужність» ІІІ ступеня.


Але війна тут іще не завершилась. Долю колись потужного авіабудівного гіганта наразі не визначено, оскільки місцеві чиновники більше не бачать потенціалу для його відбудови та розвитку.

 

Як повідомив мер Ігор Терехов, команда архітекторів наразі обговорює проблему переформатування старих заводів. У майбутньому вони можуть стати культурними осередками, невеликими екологічно чистими підприємствами або підприємствами змішаного використання.

 

Що ж стосується ХАЗу, то на його території можуть висадити великий парк. Раніше, тобто ще до війни, на ці площі активно претендували забудовники, тому що завод розташований неподалік історичного центру.

 

Щоправда, в мерії розуміють, що авіапідприємство перебуває в державній власності, тому про остаточне вирішення його долі поки що говорити рано.

 

Найвірогідніше, всі крапки над «і» розставлять уже після того, як пройде дискусія про подальший розвиток вітчизняної авіаційної галузі в цілому.


Чи втримається зрештою на плаву місцева школа авіабудування, нині сказати складно, але її учні продовжують дивувати своєю творчою креативністю.

 

Нещодавно на базі харківського конструкторського бюро науково-виробничої компанії Skyassist, заснованої вихідцями з різних регіонів країни, був створений унікальний дрон-розвідник Sirko.

 

Цей безпілотник може залітати в стан ворога на відстань до 100 кілометрів, залишаючись фактично невидимим, оскільки виготовлений із полімерних прозорих матеріалів.

 

Його двигун працює дуже тихо, а сам БПЛА не випромінює жодних хвиль, тому його важко розпізнати за допомогою спеціальних приладів.

 

Але якщо ворог усе ж таки виявить розвідника в якийсь новий високотехнологічний спосіб, дрон автоматично повернеться на початкову точку без використання GPS.


Ця невелика крилата машина здатна працювати навіть у сутінках і передає інформацію одночасно на два будь-які девайси.

 

«На мою думку, спеціалісти КБ розробили майже ідеальну схему літака, — каже один із засновників компанії Ігор Криничко. — Їм вдалося оптимально спланувати відсіки для бортового обладнання і логіку розміщення всіх систем. Таким чином вони змогли в малому форм-факторі розмістити всі необхідні прилади для виконання аеророзвідки».

Політ універсального Sirko.
Фото компанії Skyassist.


Sirko можна також назвати універсальним літальним апаратом, оскільки він збирає не лише розвідувальні дані, а й «вміє» корегувати точний вогонь артилерії.

 

В комплекті з наземною станцією дрон коштує чотири тисячі доларів, тому цю модель можна назвати дуже економічною. А ще компактною, адже разом з усіма аксесуарами безпілотник важить лише три кілограми і легко розміщується в невеликому заплічнику.

 

Це дозволяє оператору скласти й розкласти апарат за лічені хвилини й далі рухатися з вільними руками.


Аби створити цей, без перебільшення, унікальний дрон, засновники компанії вклали свої кошти, а також гроші друзів із США, Естонії, України. Загальна сума інвестицій — 5 мільйонів гривень.

 

Тепер Skyassist проводять випробування Sirko у відповідності до вимог Міноборони, після чого планують налагодити його серійне виробництво.

 

У розробці моделі брали участь випускники і співробітники Харківського національного аерокосмічного університету, тому хочеться вірити, що відома вітчизняна авіаційна школа все ж знайде спосіб для власної реалізації і в майбутньому.

Інноваційні метаморфози

Не буде таким, як раніше, і харківський ринок «Барабашово». Ще за кілька років до війни нині покійний мер Геннадій Кернес планував прокласти через нього дорогу, аби довести власникам ТЦ, хто в місті справжній господар. У хід пішли бульдозери, кулачні бої й навіть перестрілки.


Сьогодні та містечкова битва павуків у банці здається слабенькою трагікомедією, оскільки рашисти тривалий час розстрілювали ринкові павільйони з якоюсь особливою люттю.

 

Але бізнес тут потроху оживає, хоча навряд чи він збереже свій звичний формат. У новому генеральному плані Харкова, над яким зараз працює команда архітекторів, цю 75-гектарну територію буде перевтілено в «революційний район змішаного використання, присвячений просуванню наукових і технологічних інновацій». Принаймні таке повідомлення розповсюдила пресслужба міськ­виконкому.


А Ігор Терехов додав у своїх коментарях кілька цікавих, але не надто зрозумілих деталей.

 

«Проєкт об’єднає інноваційний потенціал наукових парків із сучасними підходами до створення мікрорайонів, — сказав він. — Тут будуть створені нові схеми житла, а також гнучкі багатоквартирні будинки, які сприятимуть економічному розвитку міста за рахунок інноваційних досліджень і компаній. Зв’язок з університетами матиме важливе значення». За його словами, йдеться про «проєктування адекватних суспільних просторів і споруд для просування орієнтованого на людину району майбутнього».

 

Торгові місця тут планують залишити, але вони будуть якісно нового рівня.


До згаданого «революційного плану» потрапив також двигунобудівний завод «Серп і молот». А точніше — 50-гектарна територія, яку він колись займав.

 

Рішення про остаточне банкрутство підприємства обласний Господарський суд виніс ще 2005 року. Рівно через 10 років усі заводські будівлі було підірвано, а територію розчищено.

 

Втім замість обіцяних торгово-розважальних центрів, житлових мікрорайонів і дуже амбітного проєкту під назвою «Смарагдова долина» тут сформувалося несанкціоноване сміттєзвалище.

 

Хто розчищатиме давню міську авгієву стайню тепер, поки що невідомо, бо до війни за цю справу бралося почергово кілька компаній, і щоразу безуспішно. Але в мерії обіцяють, що цього разу все буде по-іншому.

Одні їдуть, інші повертаються

Ігор Терехов недавно повернувся з робочої поїздки до США і повідомив на пресконференції, що американські та європейські державні та громадські організації готові взяти участь у відбудові Харкова.

 

За його словами, інвестиційної підтримки станом на зараз потребує багато українських міст, тому мерія, аби витримати конкуренцію, вже готова надати потенційним інвесторам гарантії прозорої роботи.

 

«В мене була низка зустрічей із керівництвом USAID та представниками інших міжнародних фінансових інститутів, — розповів він. — Партнери потребують захисту своїх інвестицій із нашого боку, тому повинні бути чіткі гарантії того, що все буде чесно. Я надав такі гарантії й запевнив інвесторів у тому, що ми готові співпрацювати абсолютно прозоро».


Загалом сьогодні харківський економічний сектор важко назвати стабільним. За перші чотири місяці року в місті припинили свою діяльність 4 тис. 11 ФОПів.

 

Але водночас 3 тис. 412 фізичних осіб відкрили свою справу в Харкові й іще 407 обрали місто як локацію для своєї роботи, змінивши податкову адресу. Ця статистика свідчить про певне зростання ділової активності, адже місяцем раніше кількість ФОПів була на третину меншою.


Водночас 210 харківських суб’єктів господарювання вже перевезли свої потужності до інших регіонів, скориставшись державною програмою релокації підприємств.

 

Про це повідомив Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку міської ради з посиланням на дані Міністерства економіки. Половина з тих, що переїхали, вже відновили роботу на нових майданчиках, і ще 387 чекають, поки їхні заявки буде розглянуто.

 

Найбільше бізнесових структур перемістилося до Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей.


Утім не всім харків’янам підійшли запропоновані умови, оскільки 128 підприємств відмовилися від наявних локацій. Чотири з них уже повернулися додому. Йдеться про компанії легкої та металообробної галузі, а також медичні приватні центри.


Важко назвати стабільним сьогодні й харківський ринок праці, бо в місті та області бракує кваліфікованих спеціалістів робітничих спеціальностей. Підприємства, яким не дали бронь від мобілізації, втрачають працівників через призов.

 

Набрати нових досить проблематично, тому що чоловіки, які не хочуть іти на війну, уникають офіційного працевлаштування. Замінити їх жінками важко не лише тому, що не всі професії їм під силу з суто фізичних міркувань.

 

А й тому, що молоді матері в цей складний час змушені сидіти вдома з дітьми, адже дитсадки та школи здебільшого не працюють. На приватні ж у них бракує коштів.


До речі, в області сьогодні важко знайти робоче місце, де б заробітна плата сягала хоча б 12 тисяч гривень. Це той мінімум, який дозволяє бодай якось звести кінці з кінцями з урахуванням теперішніх цін на продукти, ліки та комунальні послуги.

 

Отож безробітні воліють перебиватися «гуманітаркою», очікуючи кращих часів. Найбільш поширений рівень зарплати сьогодні зупинився на позначці 9 тис. гривень, а суму, що сягає прийнятних 15 тисяч, спроможні виплачувати лише 11 відсотків роботодавців.