Кожен за своє: що не так із робочою групою в Раді з «урегулювання конституційної кризи»

20.11.2020
Кожен за своє: що не так із робочою групою в Раді з «урегулювання конституційної кризи»

Конституційна криза триває в Україні вже майже місяць.

Робоча група Верховної Ради з «урегулювання конституційної кризи» розпочала свою роботу в четвер.

 

Перед обранцями, які ввійшли до групи, стоїть непросте завдання: за короткий період, iз 19 листопада до 1 грудня, узгодити між фракціями три законопроєкти: повернення електронного декларування, зміни до Кримінального кодексу і зміни до Закону про КСУ.

 

Втім чи зможе група працювати інтенсивно і злагоджено?

 

Особливо, якщо враховувати, що до складу групи потрапили обранці, які були в числі авторів скандальних подань до Конституційного Суду (що й призвело до конституційної кризи), а також так звані «захисники» рішення суддів КСУ, яке призвело до руйнування цілісності та ефективності антикорупційної системи.

Не займати позицію страуса

Про важливість створення такої робочої групи ще в понеділок, 16 листопада, на початку чергового пленарного тижня, заявив спікер парламенту Дмитро Разумков.
    

«Ми повинні створити робочу групу, яка б безпосередньо вже почала напрацьовувати ті законодавчі ініціативи, які ми з вами планували. Я думаю, що ми в жодному випадку не можемо займати позицію страуса і робити вигляд, що якось ця проблема минеться без нас. Ні. І парламент, я впевнений, буде це ефективно робити», — наголосив у відео­зверненні до нардепів голова ВР, який наразі лікується від коронавірусу.
    

У свою чергу, заступниця голови Комітету з питань антикорупційної політики нардеп Галина Янченко повідомила, що у ВР спершу планують ухвалити законопроєкт спікера Дмитра Разумкова про е-декларації як швидку реакцію на конституційну кризу. Вже потім робоча група напрацьовуватиме інші документи для гармонізації антикорупційного законодавства.
    

Зауважимо, що попри те, що криза триває вже майже місяць (від 27 жовтня. — Ред.), Рада так і не спромоглася розглянути жоден із законопроєктів щодо вирішення питання з КСУ.

 

За словами заступниці голови Комітету з питань антикорупційної політики Олени Мошенець, парламент розглядатиме законопроєкти щодо вирішення питання з Конституційним Судом iз наступного пленарного тижня, тобто у грудні.
    

Тоді як представниця Верховної Ради в КСУ, заступниця голови правового комітету Ольга Совгиря припускає, що робоча група умовно розділиться на три підгрупи і кожна запропонує свою частину щодо повернення електронного декларування, змін до Кримінального кодексу і змін до закону про КСУ.
    

За її словами, законопроєкти вже попередньо напрацьовані. Тож їх потрібно буде узгодити між представниками всіх фракцій, щоб при голосуванні був консенсус.

А в групі хто?

Член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков, на відміну від окремих обранців, не так оптимістично налаштований щодо ефективності вищезгаданої робочої групи. За його словами, до складу групи ввійшло 11 народних депутатів. Тож з огляду на окремі персоналії він прямо називає цей склад «знущанням».    
    

Зокрема, заступниця голови робочої групи, депутатка від «слуг» Ольга Совгиря невдовзі й сама може стати суддею КСУ. Адже 13 листопада ВР оголосила конкурс на посаду судді Конституційного Суду. Кандидатів вноситимуть депутатські групи та фракції. У «Слузі народу» вже заявили, що підтримуватимуть саме пані Совгирю.
    

Остання ж підтвердила, що «готова взяти участь» у конкурсі. Депутатка вважає, що це аж ніяк не може бути проблемою для її участі у складі робочої групи з врегулювання конституційної кризи.
    

За словами пана Жернакова, двоє інших членів групи підписували скандальні подання до Конституційного Суду. Зокрема, Тарас Батенко від депутатської групи «За майбутнє» підписував подання щодо скасування електронного декларування.

 

Разом із ним це подання підписувала й інша членкиня робочої групи — депутатка від «Опозиційної платформи — За життя» Антоніна Славицька. Окрім цього, ця ж пані фігурує в скандальних записах із кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, які НАБУ опублікувало влітку.
    

Мало цього, до робочої групи потрапив і «слуга» Андрій Костін, голова Комітету ВР із питань правової політики. Раніше Костін подав законопроєкт, який, за оцінкою експертів «Центру протидії корупції», фактично віддає контроль над відбором членів конкурсної комісії з добору суддів голові ОАСКу Павлу Вовку.
    

Ще двоє членів робочої групи — Сергій Власенко від «Батьківщини» та Руслан Князевич із «Європейської Солідарності» — відстоювали позиції Конституційного Суду у зв’язку з нещодавніми мітингами під будівлею суду та законопроєктом президента про розпуск КСУ.
    

Очолив робочу групу «слуга» Денис Монастирський, голова Комітету ВР із питань правоохоронної діяльності, якого медіа та активісти називають «людиною Авакова» — міністра МВС. Пан Монастирський припускає, що група працюватиме через день. Утім, на його думку, важливим буде не кількість засідань, а те, «наскільки робоча група знаходитиме згоду».
    

За його словами, нині головним завданням робочої групи є налагодження діалогу між різними фракціями, аби якомога швидше знайти вихід з кризи, котра триває вже майже місяць.
    

Іншими членами групи стали «Слуги народу» Давид Арахамія та Анастасія Радіна, Ярослав Юрчишин iз «Голосу» та Микола Бабенко від депутатської групи «Довіра».

«Це буде як лебідь, рак і щука»

«Якщо ви туди включаєте людей, які створили цю проблему, яким чином ви взагалі сподіваєтесь на будь-яке її вирішення? Із ким ви хочете знайти спільну мову? З ворогами? Спільну мову треба знаходити з тими, хто зацікавлений у вирішенні питання, хто має хороші наміри, але пропонує різні шляхи. А так, ця група у своїй більшості складається з людей, яким або до лампочки вирішення проблеми, або вони зацікавлені в її невирішенні», — зазначив Михайло Жернаков у коментарі «Радіо «Свобода».
     

Щодо очільника групи — депутата Монастирського — член Громадської ради доброчесності Жернаков наголосив: «Чому групу очолив голова правоохоронного комітету, а не хоча би голова Комітету з питань правової політики? Проблема не лише в тому, що Монастирський політично пов’язаний з Аваковим, а й у тому, що він фактично блокував усі реформи в інтересах міністра МВС. Тому я Монастирського теж відношу до людей, які призвели своїми діями до цієї конституційної кризи».
    

Незадоволена складом робочої групи щодо виходу з конституційної кризи і виконавча директорка громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) Дарія Каленюк. На її думку, у нинішньому вигляді ця група не зможе бути ефективною.
    

«За майбутнє» і «ОПЗЖ» ініціювали вхід України в конституційну кризу, ініціювали демонтаж антикорупційної інфраструктури, а Власенко, який представляє «Батьківщину», не лише зацікавлений, щоб КСУ у такому вигляді продовжував діяти і скасував ще й земельну реформу, а й узагалі виступає проти криміналізації за брехню в деклараціях. Тому це буде як лебідь, рак і щука, які тягнутимуть вирішення проблеми в різних напрямках», — наголосила пані Каленюк.
    

Її також цікавить питання, чому до складу робочої групи ввели лише політиків і не залучили експертів (зокрема з партнерських міжнародних організацій, які «дуже стурбовані рішенням Конституційного Суду і в яких є також напрацювання»).
    

Із тезою про те, що представники групи «За майбутнє» і фракції «ОПЗЖ» більше зацікавлені у поглиблені кон­ституційної кризи, ніж у її вирішенні, погоджується і обранець Ярослав Юрчишин, який у складі депутатської робочої групи представляє фракцію «Голос».
    

«Є наявний конфлікт інтересів, але навряд чи можна розраховувати за чинного складу парламенту на більш якісний склад робочої групи», — переконаний пан Юрчишин.
    

Депутат від «Голосу» вже на першому засіданні 19 листопада планував запропонувати розширити склад групи, хоча й мав сумніви, що на це підуть представники більшості. На його думку, до складу групи варто долучити конституціоналістів (Шаповала), експертів з судової реформи (Романа Куйбіду, Михайла Жернакова, Галину Чижик), представників НАЗК.

А віз і нині там

Утім самі члени групи, які стали об’єктами цієї критики, заперечують власну ангажованість і закидають опонентам хейтерство і заздрість.
    

Зокрема, депутатка від «ОПЗЖ Антоніна Славицька заявила у коментарі ЗМІ: «Дійсно, я була одним із підписантів конституційного подання. Але вважаю, що, якщо Конституційний Суд відкрив провадження за цим поданням, це щонайменше означає, що доводи в цьому поданні були обґрунтованими.

 

Насправді депутатам варто було б подумати над тим, що вони ухвалюють закони, які часто суперечать Основному закону, але на це часто не зважають, а потім дивуються рішенням Кон­ституційного Суду. Зараз це все виглядає як спроба перекласти на когось відповідальність за неякісні закони, що суперечать Конституції, які ухвалив саме парламент».
    

Тим часом голова робочої групи Денис Монастирський переконаний: якщо до складу робочої групи не увійшли експерти, це зовсім не означає того, що з ними не консультувалися. Бо він вважає, що кожен голова комітету і представник фракції, який братиме участь у роботі групи, «вже залучив цих експертів і вже є відгуки і позиції в письмовому вигляді».
    

Чи буде дана група ефективною, чи обранці нині просто марнуватимуть час та й надалі, як стверджують їхні критики, будуть «гратися в політику»? Адже під куполом Ради не розглядаються навіть вже зареєстровані законопроєкти щодо вирішення конституційної кризи.
    

Тому громадські активісти вважають, що наразі надзвичайно важливо якомога швидше повернути в українське законодавство скасовані Конституційним Судом антикорупційні норми (особливо кримінальну відповідальність за неправдиві відомості у деклараціях), інакше наступного року українські можновладці, зокрема депутати, зможуть безкарно приховувати свої нечесно отримані статки.