Фермери Півдня України потребують термінової підтримки держави через засуху

Південь України, особливо Одещина і Херсонщина, дуже потерпають від засухи. Практично упродовж року там немає дощів, які би наситили землю вологою, та й зима була безсніжною. Гинуть посіви.

 

У південних районах Одеської області навіть планують оголосити надзвичайну ситуацію через втрату врожаю у цьому році.

 

 

До цього форсмажору в умовах обмежувальних протикоронавірусних заходів масову увагу змогла привернути лише смерть немолодого добросовісного фермера Володимира Сердюченка, 1954 року народження, який не зміг пережити того, що весь його врожай знищений засухою.

 

В односельчан він взяв в оренду 150 гектарів землі, де вирощував культури. Чоловік мав виплатити 900 тисяч гривень за оренду, однак посіви повністю загинули, а запасу грошей не було. Тому наклав на себе руки. Трагедія сталася в селі Шевченкове Кілійського району. Про це повідомив 11 травня мер Кілії Павло Бойченко.

 

У відеопромові «Засуха Бесарабії. Злочинна бездіяльність керівництва країни», яку Павло Бойченко розмістив у «Ютубі», він розповідає, що місцеві аграрії разом із кілійською владою звернулась до президента України, Кабміну і парламенту з проханням виділити кошти невеликим фермерським господарствам на компенсацію втрат. Жодна державна інституція не відповіла на це звернення.

 

«Чи є хоч хтось в Україні, хто отримав від влади у ці надскладні часи хоча б якусь реальну підтримку, хоча б якусь мінімальну допомогу? Лише обіцянки, балачки, «стратегічні плани та програми», — коментує економіст, експерт з аграрних питань Віталій Скоцик.

 

— Гроші медпрацівникам наче і пішли, але не дійшли, а якщо і дійшли, то не повністю. Пенсійна тисяча не принесла якоїсь суттєвої користі, стала краплею вологи в пустелі. Обіцяні 30 млрд грн підтримки бізнесу так і залишились черговою обіцянкою. Страхування врожаю від негоди, від падіння ціни, що доступне для фермерів у сусідів, як і багато інших форм політики держави щодо ведення свого господарства і управління природними ресурсами, — все це в Україні відсутнє! 

 

Де ж та антикризова програма з підтримки малого і середнього бізнесу? Де ті 4,2 млрд гривень, що закладені на допомогу аграріям у бюджеті цього року?

 

Для захисту продовольчої безпеки країни мають бути негайно вжиті термінові заходи. Мають бути пільгові кредитні канікули, доступні стабілізаційні кредити, реальна робота Держрезерву та Аграрного фонду з закупівлі вирощеної та виробленої продукції. Також державної підтримки потребують місцеві бюджети, щоб у разі зниження надходжень через неврожай це не позначилося на фінансуванні лікарень, шкіл,на соціальних виплатах», — резюмує Віталій Скоцик.

 

Випадок із фермером з Одещини, який, втративши через посуху весь урожай, вчинив самогубство, не може не пригололомшувати. В аналогічній безвихідній ситуації нині, на жаль, опинилося багато працьовитих людей, особливо на півдні України.