Географія правосуддя: чим загрожує можливий переїзд Конституційного Суду до Харкова

14.04.2020
На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту, який у разі схвалення кардинально змінить діяльність Конституційного Суду України.
 
На розгляд документ подала депутатка фракції «Слуга народу» і глава комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова.
 
Пропонується, зокрема, відправляти суддів одночасно у відпустку; скоротити кількість голосів у сенаті КСУ, необхідних для винесення вердиктів за конституційними скаргами; заборонити роботу іноземців у цій поважній державній інституції тощо.
 
Чимало запропонованих поправок уже викликали в експертних колах жваву дискусію, а найбільш критично сприйнято ідею перенесення КСУ з Києва до Харкова.
 
Пані Третьякова посилається на світову практику, наводячи приклад Німеччини, Словаччини, Чехії та Естонії, де конституційні суди розташовані не в столицях. Мовляв, саме так можна досягти максимальної інституційної незалежності.
 
З цим погодився і представник президента в КСУ Федір Веніславський. Він каже, що напередодні прийняття важливих рішень деякі судді часто їздять на консультації до чиновників, за часів правління яких їх призначили на ці посади, і навіть радяться з олігархами та кримінальними авторитетами.
 
Отож переїзд до Харкова територіально віддалить суд від інших органів влади і політиків, що, мовляв, знизить рівень можливої ангажованості та залежності.
 
Та неабияк стривожила пропозиція переїзду КСУ до Харкова політиків-державників. Адже містом дотепер керують деякі чиновники, що мітингували у період «русской вєсни» під прапорами РФ.
 
«Кремль зробив висновки з подій 2014 року, — повідомив експредставник президента в Автономній Республіці Крим, доктор юридичних наук, професор Борис Бабін в ефірі програми «Студія Захід». — Там зрозуміли: українську державність рятує розташування усіх центральних органів влади у Києві, а не поряд із російським кордоном. І сьогодні мають певні плани на КСУ».
 
За його словами, від перенесення цієї установи до Харкова виграє насамперед Росія, яка відстежує всі внутрішні українські процеси, робить висновки, а потім втілює нові задуми у реальність.
 
«Крім політичних клубів та харківського лобі, яке, можливо, потужне сьогодні, є ще лобі держави-агресора, — сказав він. — Вони пам’ятають, що в 2014 році не змогли сформувати жодного органу влади України, цілковито підконтрольного росіянам».
 
І якщо в «місті Ха» раптово з’явиться якась там «народна республіка», а за дивним збігом обставин у цьому ж місті розташується Конституційний Суд України, туди спішно прибуде в новому чарівному мундирі чарівна генеральний прокурор України. Яка, до речі, теж із Харкова...