Справжня епоха бідності: чим загрожує українцям накопичений «слугами» рекордний внутрішній борг

26.11.2019
Справжня епоха бідності: чим загрожує українцям накопичений «слугами» рекордний внутрішній борг

Дай грошей, банкомате! За прогнозами експертів, на українців чекають сумні фінансові часи. (Фото з сайта znaj.ua.)

Українська економіка вже втомилася дивувати людей парадоксами: йдеться насамперед про високий курс гривні при падінні виробництва.

Втім «чарівна паличка» у вигляді ОВДП, схоже, вже вичерпала свої можливості. Далі нас чекають сумні часи.   

Ціна «міцної» гривні: експерти прогнозують тяжкі наслідки накопиченого владою рекордного внутрішнього боргу

Головне — вдало позичити

Держава Україна все менше і менше виробляє власних товарів. За даними Держстату, промислове виробництво у жовтні знову скоротилося, — тепер уже на 5%. Щодо  попереднього місяця промислове виробництво в жовтні зросло на 5,6%, а з урахуванням сезонного фактора спад становив 2,4%.
 
За десять місяців спад промвиробництва до аналогічного періоду 2018 року становив 0,6%. Найбільше падіння в річному вираженні Держстат зафіксував у металургії: мінус 11,9%; виробництві автомобілів: мінус 15,4% і текстильному виробництві: мінус  9,4%. 
 
Тим часом ми, відучившись виробляти і заробляти, продовжуємо активно позичати. Портфель облігацій внутрішньої держпозики України у власності нерезидентів зріс на понад мільярд гривень і досяг нового історичного максимуму: 100,99 млрд гривень. З кінця минулого року нерезиденти збільшили вкладення в українські ОВДП майже в 16 разів, у тому числі їхній портфель гривневих облігацій зріс із 6,14 млрд грн. до 98,17 млрд грн.
 
Зростають і доларові ОВДП, які, втім, залишаються менш популярними через нижчу ставку: в 2019 році їх обсяг в доларах зріс із 0,16 млрд грн до 2,82 млрд  грн, в євро — з 0,05 млрд  грн до 1,37 млрд грн.
 
В цілому ж з кінця минулого року обсяг ОВДП зріс на 6,7% і зараз становить 808,01 млрд грн. Якщо на кінець минулого року частка нерезидентів серед власників українських внутрішніх держпаперів становила 0,8%, то тепер — 12,5%. Якщо відмінусувати із розрахунків облігації в портфелі Нацбанку і випущені для капіталізації держбанків, то частка нерезидентів на ринку становить уже близько 40%.

ОВДП вже не в ціні

Фінансові експерти попереджають вже давно: ефект від бездумного роздування ОВДП — дуже схожий на результат ненормованого вживання алкоголю. Спочатку приходить ейфорія, тобі здається, що вдалося розв’язати всі проблеми, а потім починаєш розуміти, що проблеми насправді тільки накопичилися. 
 
Так головним позитивним результатом від продажу ОВДП для пересічних українців став високий курс гривні. І якби курс виявився результатом роботи економіки: високого рівня виробництва та експорту, то українській владі можна було би аплодувати стоячи.
 
Але, на жаль, курс долара на рівні трохи більше 24 гривень за один «зелений» — результат позик перед іноземцями, в які влізає держава. Надалі ж, як попереджають аналітики, може бути дуже боляче. Деякі експерти навіть заговорили про появу «чорних лебедів» в українській економіці.
 
На думку економіста Віктора Скаршевського, події жовтня і середини листопада різко показали вразливість і залежність української гривні від покупки іноземцями ОВДП.
 
«Протягом жовтня портфель нерезидентів практично не змінився, збільшившись у гривні всього на 0,7%. Іншими словами, приплив валюти від нерезидентів для купівлі гривневих ОВДП в жовтні різко зменшився. Що відразу ж позначилося на обмінному курсі — долар подорожчав», — заявив він. 
 
Потім, щоправда, ситуація змінилася на кращу. Але ненадовго.
 
«Ось і прилетіла перша ластівка: попит на українські державні облігації різко скоротився. Так, у ході останнього  розміщення ОВДП Мінфін залучив із ринку всього лише 1,3 млрд грн. Ну а «чорний лебідь» уже на підльо­ті до українських ринків, про що відверто говорили учасники «круглого столу» на тему: «Державні запозичення: надвисока ціна для економіки», — заявив засновник «Київського фондового центру» Олександр Гончаров, додавши, що в Україні вже стало національною традицією те, що за владні і передвиборчі обіцянки відповідають не топ-чиновники і в цілому держава, а ми, платники податків, з власних кишень. 
 
«Мимоволі замислюєшся: а взагалі, яку модель ринкової економіки, наприклад, будували Гонтарева і Яресько, залишивши після себе руїни від банкопаду і непомірні боргові зобов’язання до 2040 року за ВВП-варрантами (VRI) України, випущеними в ході реструктуризації українського боргу в 2015 році. Нарешті, яку модель сьогодні будують Смолій та Маркарова? Або вони потім теж, як і їх «попередники», згодом «звалять» з Києва і загубляться десь у Лондоні, не несучи ніякої відповідальності за свої рішення і дії?» — написав він. 
 
Більшість економічних експертів, як, наприклад Олексій Кущ, вважають: ризики для української економіки стали результатом дій Міністерства фінансів та Національного банку.
 
На його думку, Мінфін, встановивши необґрунтовано високий рівень прибутковості ОВДП — в середньому 17-18% влітку нинішнього року, а також високу облікову ставку НБУ (17,5% -16,5%) — дозволили спекулянтам заробити на своїх паперах до 35% річних. До того ж НБУ, встановивши необґрунтовано високий рівень облікової ставки при досить помірному рівні інфляції, що становить 8-9% на рік, штучно обмежує кількість гривні на ринку.

«Посадкова» для інвесторів

«Міністр Тимофій Милованов видав на-гора черговий свій «перл», стверджуючи, що курс долара США щодо гривні залежить від того, який обсяг інвестицій заходитиме в Україну. І в зв’язку з цим наш «економічний пророк» на 2020 рік прогнозує два сценарії: песимістичний, за яким обсяг інвестицій в економіку України буде у розмірі 3 млрд доларів, і тоді курс «зеленого» має становити близько 27 гривень. Та оптимістичний — при обсязі інвестицій 6 млрд доларів, і тоді курс може бути близько 24 гривень, — написав  Олександр Гончаров у своїй сторінці на «Фейсбуці». — Таке відчуття, що Тимофій забув: великі інвестори насамперед проводять фундаментальний і технічний аналіз:— чим більший ризик і чим більша його ймовірність, тим дорожчими будуть наступні втрати в бізнес-проєкті. Друзі, перш ніж формувати свої інвестиційні очікування, великий капітал оцінює ризики. Капіталісти інвестують дуже неквапливо, уважно вивчають умови та ризики». 
 
Неподоланих ризиків для інвесторів в Україні, на думку Гончарова, — одразу кілька. Це і військово-політичний: якщо збройний конфлікт на Донбасі буде заморожений, то, за словами експерта, середньо- і довгострокові інвестпроєкти вони теж заморозять. Адже  попереду інвесторів знову чекатиме чимало невизначеностей  і через них не можна буде прорахувати можливі ризики і фінансово-економічні показники в бізнес-планах.
 
Друга група ризиків — законодавча. «Без ухвалення проєкту Закону «Про ринки капіталу» і необхідної для нього нормативно-правової бази взагалі не доводиться вести мову про значні інвестиції, адже досі в Україні відсутнє бізнес хеджування ризиків, зокрема щодо валютних коливань. Також немає цивілізованого біржового ринку з клірингом і арбітражем», — продовжує аналітик. 
Третя важлива група — інституційні.
 
«Немає в Україні сучасних інституцій, тобто системи взаємодії державних і приватних інститутів інвестиційного, фінансового, інноваційного, наукового і маркетингового напрямків для зміни економічної моделі, зокрема, «Української корпорації розвитку», інвестиційних фірм та Універсальної біржі з трьома секціями: товарної, фондової та деривативів, — пояснює Гончаров. — Можна і далі розкривати ризики, які повинні знати в Кабміні і зменшувати їх, щоби до нас прийшли стратегічні інвестори. Але чи не пізно? Скільки вже разів український ринок подавав міністрам і нардепам сигнали?! А віз і нині там».