Трудові мігранти в 2019-му переказали до України рекордну кількість грошей

16.10.2019
За перше півріччя 2019 року трудові мігранти переказали до України 5,54 мільярда доларів. Про це йдеться у звіті Національного банку України. У другому кварталі 2019 року заробітчани переслали 2,84 мільярда доларів — це становить близько 8,1% ВВП нашої країни за цей період. Більшість грошей надійшли з Польщі — понад 1,9 мільярда доларів. На другому місці за обсягами переказів — Чехія, звідки від початку року отримано близько 505 мільйонів доларів. Із Росії Україна одержала 498 мільйонів доларів, а із США — 458 мільйонів доларів. 
 
У недалекому майбут­ньому трудова міграція може принести дуже великі вигоди як для мігрантів і їхніх сімей, так і для країни походження. «Зменшення безробіття і неповної зайнятості, скорочення масштабів бідності, підвищення доходів і добробуту — далеко не повний перелік позитивних наслідків міграції для мігрантів та їхніх родин. Держава, у свою чергу, отримує великі обсяги грошових переказів, які зазвичай менш волатильні і надійні джерела іноземної валюти, ніж інші потоки капіталу в багатьох країнах», — прокоментував це явище на своїй сторінці в Facebook голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
 
Однак, за його словами, трудова міграція має і негативні наслідки. За фактом, держава втрачає населення працездатного віку, фахівців та освічену молодь. 
 
«Сильна зовнішня міграція, у тому числі високо­кваліфікованих працівників, разом із старінням населення є значним викликом для держав з огляду на потребу підтримки конкурентоспроможної економіки. Приміром,  «витік мізків», зокрема, означає: втрату державних ресурсів, вкладених у їхню освіту, звуження промисловості, погіршення ділового середовища», — наголосив банкір.
Міжнародна організація праці встановила, що більшість українців із вищою освітою їдуть до Польщі, Чехії, Словаччини та влаштовуються на роботу на фабрики і поля. Там 39,2% мігрантів виконують елементарну роботу, 24,7% — займаються ремеслом, 16,5% — працюють у сфері продажів і послуг. Однак кожна із цих категорій заробляє значно менше, ніж місцеве населення.
 
Останні соціологічні дослідження підтверджують і той факт, що кількість українців, які мають намір мігрувати, стрімко зростає. Втім явище зовнішньої трудової міграції не нове. Україна перебуває серед найбільш міграційно активних країн ще з 1990-х років.
 
Виїжджаючи за кордон, більшість заробітчан шукають тимчасову роботу та мають одну мету — заробити грошей і повернутися додому.
 
На думку Богдана Данилишина, перед державою стоїть завдання — створити умови для продуктивного залучення цих коштів в економічний обіг шляхом споживання інвестицій: «Саме на такій здоровій основі можна забезпечити зростання зарплат і доходів населення. На жаль, рівень оплати праці в Україні поки що не можна порівняти з європейськими країнами. Наприклад, за даними OECD, середня зарплата в Польщі за 2017 рік склала 50,8 тис. злотих (близько 13,5 тис. доларів), у Португалії — 17 тис. євро на рік, Іспанії — 28 тис. євро на рік. А у нас, виходячи з даних Держ­стату — менше ніж 100 тис. грн на рік. Тому, щоб уповільнити трудову міграцію, потрібно підтягувати рівень зарплат в Україні до європейського, спираючись при цьому на зростання продуктивності економіки». 
 
Щодо зниження міграційних настроїв, то фінансист, посилаючись на світовий досвід, уі тому числі східноєвропейських країн, стверджує, що потрібно застосовувати комплексний підхід, зокрема: зосередитися на створенні гідних робочих місць; зміцнювати інститути влади; створювати умови для підвищення рівня зайнятості; підвищувати продуктивність праці й економіки в цілому.
Нагадаємо, обсяг надхо­джень від трудових мігрантів до України в 2018 році становив близько 11,6 млрд доларів, що на 25% перевищує показник 2017 року.

ДОСВІД

Заробітчанин Артем Кучер розповідає, що у трудових мігрантів, які нелегально їдуть працювати, найчастіше виникають проблеми з виплатою зарплатні та труднощі з роботодавцями: «Живуть заробітчани, я гадаю, непогано, але це вже залежить від самої людини, яку вакансію вона обере, а також — скільки годин їй працювати — 8 або 12-14 на день. Якщо вибирати легальну роботу, то умови проживання будуть добрі. Ти будеш точно впевнений, що тобі заплатять за твою роботу. Я кажу про нормальну роботу, наприклад електрика на складах, заводах, а не про збирання ягід у полі (це вже стереотип для людей, які нічого не розуміють, і для них робота за кордоном асоціюється зі збиранням врожаю, тому тільки й говорять про те, що їхні знайомі повернулися із заробітків і більше не поїдуть, бо тяжко). Прикметно, що зараз є величезний вибір різноманітних вакансій на ринку праці у Польщі та Чехії. Багато пропозицій із хорошою зарплатою є у сільській місцевості, на фермі та в домогосподарстві, там можна мати окрему кімнату в будинку, а також — обіди та гарне ставлення. Головне — мати бажання працювати».