Московський патріархат сплюндрував 340-літній головний храм Покровського монастиря на Харківщині

14.06.2019
Головний храм Покровського монастиря, який за 340 років своєї історії жодного разу не змінював білосніжний колір, несподівано «поголубів».
 
Рішенням змінити фарбу місцева єпархія Московського патріархату відверто порушила Закон України «Про охорону культурної спадщини». Більше того — собор, який свого часу звели харківські козаки у стилі українського козацького бароко, після ремонту набув колориту, характерного... для російсько-візантійського стилю.
 
Зміна ідеології і нахабне нехтування законом не лишилися непоміченими. Краєзнавці та архітектори провели спільну пресконференцію, на якій закликали владу зупинити відверте плюндрування святині Слобожанщини.
 
«Покровський собор, збудований у 1689 році і є не просто найдревнішим храмом Харкова, а й узагалі найстарішою будівлею міста, — каже член консультативної ради з охорони культурної спадщини ХОДА, професор Михайло Красіков. — Це  пам’ятник архітектури національного значення, у якого повинен бути спеціальний режим охорони. Наразі ж тут проводять не реставрацію, а звичайнісіньке «латання» з фарбуванням фасадів у якийсь синюшний колір і явно без необхідних дозвільних документів. На жаль, співробітники Департаменту містобудівництва облдержадміністрації не попередили таке варварство, хоча були зобов’язані це зробити. Вони заворушилися лише після наших дзвінків, хоча ремонт почався ще у травні».
 
Як повідомили фахівці, нехтування автентикою у випадку з Покровським собором стало нормою. Тут iще до поточного ремонту знищили фактуру цегляної кладки з її живою нерівною поверхнею, а потім пофарбували у два кольори: деталі лишили білими, а полю стіни додали салатового відтінку.
 
На додачу «реставратори» позолотили ще й бані, хоча козацькі храми Слобожанщини покривали дерев’яним гонтом. Власне, білосніжні церкви з чорним куполом і золотим хрестом — це і є стандарт стилю козацького бароко Лівобережжя.
 
«Використання синюватих та зеленуватих тонів на стінах створює різкий контраст архітектурних деталей, що властиві московсько-російській храмовій культурі, — каже керівник ініціативної групи SaveKharkiv Олена Рофе-Бекетова. — Тобто пофарбувати в синій колір храм із золотими банями — це як вивісити російський прапор для прихожан харківської громади посеред міста».
 
У відділі охорони пам’ятників архітектури Департаменту містобудування ХОДА ініціативній групу повідомили, що дозволу на зміну кольору стін собору ніхто не видавав, оскільки єпархія з таким проханням до чиновників не зверталася. У результаті фа­хівці написали листи голові облдержадміністрації та міністру культури, вимагаючи, щоб ті зобов’язали служителів культу надати проект реставрації, узгоджений з органами охорони культурної спадщини.