Долю намету активістів у центрі Харкова вирішуватиме адміністративний суд

17.05.2019
Долю намету активістів у центрі Харкова вирішуватиме адміністративний суд

Останній дозвіл патріотичні організації Харкова отримали ще минулого грудня. Термін дії цього документа завершиться наприкінці року. Акція була заявлена як пікет із використанням намету та стендів (фото: bbc.com/ukrainian)

Навколо волонтерського намету в центрі Харкова, який хочуть знести чиновники мерії, і далі вирують пристрасті. Після того як патріоти міста провели багатолюдний марш протесту і їх підтримали громадські організації та група депутатів Верховної Ради, на майдані Свободи з’явилася комунальна техніка.
 
Символічно це означало, що міська влада не наважилася за старою традицією піти на грубий демонтаж «самовільно встановленого об’єкту» і спробує досягти своєї мети в давно перевірений спосіб.
 
Активістам повідомили, що підземні комунальні мережі потребують негайного ремонту, тому намет краще перенести в інше місце.
 
У відповідь активісти організували збір підписів серед тих харків’ян, які не погоджуються із намірами влади, а також протестують проти повернення проспекту Григоренка імені генерала Жукова. До речі, петиція на цю ж тему, але з протилежним змістом була зареєстрована у міськвиконкомі і теж набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
 
У підсумку виникла ситуація, коли громада міста розділилася на два табори опонентів, які не хочуть поступатися своїми ідеями. Аби владнати конфлікт, юридичний департамент міськради подав позов до окружного адміністративного суду Харкова, пообіцявши, що до остаточного суддівського рішення намет залишиться на майдані. 
 
Правові колізії резонансної справи досить неоднозначні, оскільки традиційно висвітлюють суперечливість вітчизняних законів.
 
«Міськрада запевняє, що йдеться про малу архітектурну форму у вигляді намету. І, згідно з правилами благоустрою, такий об’єкт справді не може бути розташований поблизу проїжджої частини, — прокоментував ситуацію керуючий партнер юридичної компанії «Арес» Роман Чумак. — У свою чергу, активісти запевняють, що це є формою протесту і реалізацією їхніх громадянських прав. Вони керуються нормою Конституції, тому в 
цьому випадку мають право на мирні збори». 
 
Останній дозвіл патріотичні організації Харкова отримали ще минулого грудня. Термін дії цього документа завершиться наприкінці року. Акція була заявлена як пікет із використанням намету та стендів.
 
Згадану інформацію підтвердив керівник ГУ Нацполіції у Харківській області Валерій Сокуренко, тому активісти налаштовані досить оптимістично. «Ми стоїмо на законних засадах, — каже ініціатор створення намету «Все для перемоги» Борис Редін. — Стояли, стоїмо та стояти будемо. Ми виграємо суд. Це обов’язково». Збільшує їхні шанси і той факт, що голова ХОДА Юлія Світлична хоч і досить стримано, але все ж стала на бік активістів, повідомивши, що «облдержадміністрація завжди підтримувала, підтримує та підтримуватиме волонтерський рух, армію та всіх захисників України». 
 
Водночас фактори, які спричинили війну за намет, набагато тривожніші, ніж здаються на перший погляд, оскільки принесли відчуття проросійського реваншу.
 
«Меру Кернесу не цікава сама особистість Жукова, але він домагається, щоб назви вулиць у Харкові не сильно відрізнялися від назв вулиць у Бєлгороді, — прокоментував глибинну суть протистояння відомий журналіст Віталій Портніков. — І новою цю позицію харківського мера — як і багатьох його ви­борців — назвати не можна. Просто до президентських виборів 2019 року Кернес міг припускати, що публічне анонсування такої позиції може призвести до конфлікту з державними інституціями в Києві. А після виборів сама можливість такого конфлікту виглядає в очах Кернеса мінімальною — чи то тому, що тепер він вважає себе частиною цих інституцій, чи то тому, що для нього — і не для нього одного — держави, яку виборювали з 2014 року, більше немає».