У перемовинах з Росією щодо обміну полоненими жодного прогресу — Ірина Геращенко

21.12.2018
19 грудня російські окупаційні війська сім разів порушили на передовій режим припинення вогню.
 
Застосування озброєння, забороненого Мінськими угодами, не зафіксовано.
 
Опорні пункти наших військ обстрiляли з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї в районі населених пунктів Мар’їнка, Новотроїцьке, Новомихайлівка, Красногорівка — на Донецькому напрямку, а також поблизу населених пунктів Чермалик, Павлопіль на Маріупольському напрямку.
 
Для придушення вогневих провокацій противника підрозділи, що обороняються, відкрили вогонь у відповідь. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил не було.
Станом на 7-му годину ранку 20 грудня ворог вогонь не відкривав.
 
Додамо, що ОБСЄ та Україна запропонували після закінчення режиму воєнного стану, в разі відсутності провокацій з боку РФ і припинення Росією актів агресії, встановити сталий режим тиші на Донбасі до новорічних i різдвяних свят. 
 
Так, 27 грудня відбудеться скайп-конференція безпекової підгрупи, на якій обговорять поточну ситуацію й остаточну можливу дату перемир’я. Про це домовилися 19 грудня на ТКГ у Мінську, де українську сторону перемовників очолював Євген Марчук.
 
Але, як заявила на зустрічі українська сторона, оголошення режиму тиші можливе тільки в разі відсутності провокацій та відкритої агресії з боку РФ.
 
Якщо ж таки 27 грудня, під час скайп-конференції, вдасться домовитися про деескалацію та узгодити дату встановлення режиму тиші, це буде вже... 18-та спроба перемир’я. Але, перш за все, необхідно, аби його дотримувалися росіяни та контрольовані ними бойовики, і тиша була сталою. 
 
Фактично нічим завершилися перемовини й щодо обміну полоненими. Атмосферу «зустрічі» можна відчути з написаного у «Фейсбуці» учасницею переговорів у Мінську віце-спікером Іриною Геращенко: «Мінськ. 101-ше засідання ТКГ і робочих груп. Тільки учасники цих груп розуміють атмосферу і важкість кожної зустрічі. Біль і розпач, коли немає результату! Особливо в питаннях безпеки і заручників. І лише кілька з нас витримали пресинг, нерви, тиск усіх цих років, зокрема я, Ігор Веремій, Євген Марчук. Участь у цих переговорах додає лише сивини, а не позитиву. Але маємо все витримати — заради збереження санкцій проти РФ.
 
...Росіяни поводилися як завжди. Минулого засідання представник РФ у ТКГ Б. Гризлов, як тільки ми порушили питання Азова та негайного звільнення моряків, залишив засідання. Цього разу взагалі не приїхав, бо немає що відповідати на очевидні питання. Тому РФ представляли іншi дипломати. На жаль, у питанні звільнення заручників і політв’язнів — жодного прогресу, бо на всі наші компромісні пропозиції отримано відмову. Під час переговорів між рядками читалося, що РФ не готова до жодних конструктивних кроків і компромісів. Так само заблоковано пошук зниклих».
 
Наголосимо, що на ТКГ Євген Марчук звернувся до ОБСЄ з пропозицією негайно розпочати постійний моніторинг безпекової ситуації в акваторії Керченської протоки, Азовського та Чорного морів, нагадав, що мандат СММ ОБСЄ розповсюджується на всю територію України, отже, й на Крим, i на ділянки українсько-російського кордону. І запропонував установити постійний пункт моніторингу СММ ОБСЄ в Керчі.