«Король Данило»: у прокат вийшов історичний бойовик про середньовічну Україну

30.11.2018
«Король Данило»: у прокат вийшов історичний бойовик про середньовічну Україну

Король Данило. (Фото надане агенцією «Дель Арте».)

У сучасному українському кінематографі, який останні декілька років усе впевненіше спинається на ноги, по-сучасному знятих історичних фільмів, для дорослої аудиторії, які розповідають про події сивої давнини, фактично немає.

 

І ось 22 листопада вийшов у вітчизняний прокат (творці картини свідомо відмовились від допрем’єрних показів на фестивалях) фільм Тараса Химича «Король Данило».

Це бойовик на основі біографії історичної постаті короля Русі Данила Романовича, який вперше був визнаний Східною та Західною церквами як одностайний правитель найбільшої у середньовіччі території з найбагатшими природними ресурсами та досконалою системою правління.

 

Фільм про те, як творилася могутня держава у складні часи і яких надзусиль, як фізичних, так і дипломатичних, треба було докласти, щоб утримати її кордони. Тим паче що середньовіччя славилося ситуативними союзами.

Король Данило — історична постать і однойменний фільм нагадує, що слово «гонор» у перекладі — це честь, гідність, а не зневажливі «чванливість і пиха», як навчали радянські ідеологи.

Фільм зв’язав Львів, Запоріжжя, Київ, Дніпро

Як виникла ідея звернутися до історичного жанру й конкретно до цієї особистості, режисер «Короля Данила» Тарас Химич сказав для «України молодої» : «Я ж львів’янин, почав цікавитися його історичною постаттю й зрозумів, що дотепер існувало кліше про цього діяча. До речі, король Данило особливого стосунку до Львова не має.
 
Захотілося «втекти» з ХХ століття, бо я так довго займався історією цього періоду. Й у якийсь момент зрозумів: треба очистити пам’ять. Мені старші люди, які ділилися пережитим у ті буремні роки, сказали: «Твоє життя, то не наше життя. Твій момент настав, і тобі треба «втікнути», бо інакше ти не вийдеш із того стану...».
 
Спершу здавалося, що неможливо буде зняти цей фільм. Але команда підтримала мене й дала віру в можливість здійснення давньої мрії. Тож вирішили разом: «Що вийде, те й вийде!» Зізнаюся, пішло трохи не так, як ми планували. Але зрозуміли: проект має відбутися.
 
Ми зустріли й перезнайомили купу людей, зв’язавши Львів, Запоріжжя, Київ, Дніпро, й відкрилося нове бачення. Наша команда з декількох чоловік, яка свого часу «народила» й зареєструвала компанію «Інверт Пікчерс», створила середовище й подала ідею — ми хотіли, щоб люди занурилися у проект: і актори, і швеї, і всі інші, хто був причетний до створення «Короля Данила». 
 
Найголовніше, що цей фільм змінив особисто мене як режисера та дав зовсім інше бачення мого власного життя: я повернувся до себе й побачив, що я — інша людина...
 
Помінялося все, пожертвував багато чим, зокрема мало спав, сів на дієту, змінилися навіть смаки в їжі! Тобто у мене пройшов процес складного переосмислення й переживання. Місяць тому я потрапив у лікарню від перенапруження, тож зрозумів, що є певні межі й у мого організму.
 
Та ми всі помінялися. Наша команда побачила по-іншому весь процес зйомок і моменти невдач, помилок не стали складними й депресивними для нас, а сприймалися саме як помилки, які треба виправити, й не більше того!
 
Наша продюсер Олеся Галканова-Лань у процесі зйомок встигла і вийти заміж, і вагітною допомагала вдягати акторам кольчуги, і народити... (Сміється). Таку ж безпрецедентну відданість роботі демонструвала вся команда».
 
Тарас Химич каже, що цей фільм був великим ризиком, адже не фінансувався державою.
 
«Відверто кажучи, ми допомоги у держави й не просили, самі шукали спонсорів, — констатує він. — Адже вважаємо, що кіно має бути успішним і має окуповуватися: кошти, що вкладаються, повинні повертатися. Тож і ризикнули. Бюджет нашого фільму невеликий, ми зібрали 4 мільйони, хоча затрати на нього були дещо більшими. Причому нам надходили пропозиції щодо фінансової допомоги від деяких політичних партій та алкогольних компаній, але ми принципово відмовилися. Створення стрічки почалося з нуля у лютому 2017-го, а закінчилися зйомки цьогоріч наприкінці жовтня, зовсім недавно знімали деякі масовки. Був момент у серпні цього року через нестачу коштів зйомки зовсім зупинилися. Ми навіть були у «мінусі» після побудови замку...»

Зміна уявлення глядачів про Київську Русь ХІІІ століття

Спеціально для зйомок побудували середньовічне місто Холм: за допомогою істориків та архітекторів відтворено унікальний комплекс середньовічного міста центральної Європи ХІІ-ХІІІ століть. Відтворено тогочасні декори та інтер’єри.
 
Створено базу унікальних костюмів (понад 200 комплектів для головних героїв), розроблених під образи фільму, що поєднали східну та західну культуру.
 
Це суміш двох великих цивілізацій середньовіччя: римо-католицької Європи та ортодоксальної Візантії. Замовлено близько 100 одиниць різноманітної зброї, яку відтворили ковалі за фотографіями знахідок археологів. Взуття до фільму замовляли у США.
 
Уся апаратура, що викори­стовувалася на знімальному майданчику й належить знімальній групі, це найсучасніша техніка: камери Red, крани, коптери, лінія на кілометр. Ще однією особливістю кінокартини стане формат DCP: команда принципово відмовляється від показу фільму в НD-якості, адже українське кіно має бути в найякіснішому форматі.
 
Музику до картини з використанням комп’ютерних технологій написав молодий талановитий композитор Сергій Шманьов.
 
Фільм «Король Данило» — першиий масштабниий продукт, виготовлений на теренах Західної України, де було задіяно майже 30 локацій (90% усіх знімальних процесів, продакшн і постпродакшн відбувавалися у Львові та області), а також у Запорізькій області.
 
Під час зйомок фільму режисеру довелося замінити виконавця головної ролі його дублером — Сергієм Ярмошенком, актором фольклорно-етнографічного кінного театру «Запорозькі козаки». Це його перша головна роль, а до того були невеликі епізодичні.
 
Сергій — актор та професійний каскадер із досвідом роботи у закордонних проектах. Усі бої та трюки виконував сам. За словами режисера, після затвердження на головну роль Ярмошенко одразу почав брати приватні уроки української, аби покращити свою розмовну мову, оскільки у повсякденному житті він здебільшого російськомовний.
 
Загалом акторів до проекту обрано не за зірковим статусом, а за відповідністю до створеного образу, зважаючи на акторську май­стерність та повну віддачу під час зйомок. У фільмі вперше за роки незалежності на одному майданчику працювало 40 українських каскадерів, тож велику увагу приділено action-сценам. Бувало, що у масовках брало участь до 500 чоловік.
 
Варто наголосити, що «Король Данило» — це художня інтерпретація історичного образу. Творці фільму не претендують на достовірність, а створюють свій міф — як «Король Артур» чи «Робін Гуд».
 
Це епос, бойовик із елементами драми та навіть комедії. Цікава історія становлення однієї людини, яка повністю змінить уявлення глядачів про Київську Русь ХІІІ століття. 
 
За словами режисера, сценарій для фільму писала вся команда, але він особисто керував цим процесом. Продюсерка фільму Олеся Галканова-Лань займалася корегуванням та редагуванням діалогів. Загалом створення сценарію було засноване на працях львівського історика Леонтія Войтовича.

Про... шахи, Галич і Голлівуд

— Тарасе, задоволені результатом?
 
— Ми мали відчути середньовіччя, й воно нам відкривалося. Коли підійшов час закінчувати зйомки — ти вже бачиш і розумієш: щось із задуманого увійшло в фільм, а щось ні. Тому хочемо в майбутньому зробити серіал, масштабніший. Крім того, з’явиться й телевізійна версія, де буде трохи все по-іншому — деякі речі перевтіляться, трансформуються, й глядач побачить нову версію фільму. Адже це — процес! 
 
У зйомках брали участь два львівських спортивних клуби («Король Лев» і «Ліга боксерів»), адже треба було робити масовки боїв, і спортсмени-каскадери навчали акторів бойовим прийомам. У нас було дружнє життя в замку, де всі разом їли, переживали, раділи, мокли під дощем або ж мерзли під час зйомок на морозі мінус 20 градусів. 
 
Вважаю, що якщо й критикувати той чи інших фільм, то не за деталі, а за його суть. 
 
— Чи запрошували консультантів-знавців «тієї» доби? Запам’яталися незвичні шахи...
 
— Історичним консультантам у нас був знаний краєзнавець по Галичу й княжій добі Володимир Івасів. Були й консультанти по архітектурі. 
 
Щодо шахів, то у фільмі є сцена, де розігрувалася партія ХІІІ століття, — у цьому нам допомагав відомий ще із «Союзу» гройсмейстер Іван Яремко. А самі шахи придбали в Америці, причому копію 1266 року, зроблену з єдино вцілілого музейного комплекту. 
 
Галицький коваль, який знав, яка тоді була ковка, виготовив люстри тощо.
 
— За кордоном цікавилися «Королем Данилом»?
 
— Причому із багатьох країн, тільки-но вийшов трейлер. Зі здивуванням писали нам і з Голлівуду, бо спершу не зрозуміли, що фільм знято в Україні... Тож я зрозумів, що є певний рівень, якого ми досягли завдяки спільноті акторів, каскадерів і всієї команди. Це надихнуло працювати й далі!