Пожовклі документи, старовинні світлини, військові відзнаки та прапори — кожен експонат тут зберігає частину історії української боротьби за незалежність.
У Національному музеї історії України запрацювала як постійна експозиція виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри».
Її відкриття наприкінці травня присвятили 100-й річниці загибелі Головного Отамана військ Української Народної Республіки.
Експозиція знайомить відвідувачів з життям не лише одного достойника українських визвольних змагань, а з цілим поколінням людей, які понад сто років тому намагалися вибороти для України незалежність.
Уже з перших хвилин перебування на виставці відчувається її особлива атмосфера. Архівні документи, особисті речі, військові реліквії та символіка різних українських організацій створюють своєрідний міст між минулим і сьогоденням.
Серед найцінніших експонатів — особисті речі Симона Петлюри, документи доби Української Народної Республіки, нагороди, прапори та світлини діячів українського визвольного руху.
Особливу увагу відвідувачів привертає друкарська машинка Головного Отамана, яка стала одним із символів виставки. Поруч із нею розміщені архівні матеріали, що допомагають краще зрозуміти політичні процеси та виклики, з якими зіткнулася молода українська держава на початку ХХ століття.
Загалом експозиція налічує понад дві сотні артефактів. Є особисті речі Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Володимира Сальського.
Колекцію вдалося зберегти зусиллями українських інституцій закордоном, зокрема Української вільної академії наук в Канаді. Звідти передали понад 1500 архівних предметів (123 коробки).
Упродовж десятиліть їх зберігали далеко від України люди, які після поразки в нерівній боротьбі опинилися в еміграції, але не втратили віри в майбутнє своєї держави.
Саме завдяки їхній наполегливості та турботі сьогодні українці мають можливість побачити унікальні історичні пам’ятки, багато з яких уперше представлені широкому загалу.
Виставка показує долі військових, політиків, громадських діячів та звичайних людей, які стали учасниками української революції та боротьби за державність.
Від одного стенда до іншого відвідувачі можуть простежити шлях українського визвольного руху, його перемоги, втрати та надії. Через особисті історії та збережені реліквії історія перестає бути набором дат і фактів, набуваючи людського виміру.
Кожна з реліквій була свідком героїчної історії. Особлива енергетика у прапора УНР часів легендарного Першого Зимового походу під проводом Юрія Тютюника, коли здолали 2000 км рейду, провели понад 50 боїв — і жодного програного! Здобувши зброю, у 1920 році бійці дійшли до Польщі, підписали договір із Пілсудським і разом звільнили Київ.
Через століття після загибелі Симона Петлюри його постать продовжує викликати суспільний інтерес і дискусії. Виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» є не лише нагодою побачити унікальні історичні артефакти, а й можливістю замислитися над ціною української державності.
Після відвідин виставкових зал люди забирають із собою не лише враження від побачених реліквій, а й усвідомлення того, що боротьба за свободу України має глибоке історичне коріння. Саме тому історії людей, які понад сто років тому відстоювали право України на власну державу, сьогодні звучать особливо актуально та знаходять новий відгук у сучасників.
А ТИМ ЧАСОМ…
Днями у локації виставки виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» відбулася презентація книги відомого історика і краєзнавця Олександра Кучерука «30 адрес Симона Петлюри. Київ 1904–1920».
Кожна її стаття поєднує деталізовану інформацію про конкретну будівлю, її призначення та зв’язок з очільником Директорії УНР та Головним Отаманом Армії УНР Симоном Петлюрою. Також у виданні розміщені унікальні маловідомі фото та спогади сучасників.
Видання стало продовженням серії книг Олександра Кучерука про Київ часів Української революції 1917–1921 років. Кожен може безкоштовно завантажити книгу «30 адрес Симона Петлюри. Київ 1904–1920» із
сайту УІНП.
«Настав час показати Київ як українське місто, з якого почалося відродження української держави», — зазначив на презентації голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
В’ячеслав ЧЕРНУХА,студент