У Полтаві презентували альбомне видання «Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона»

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася презентація свіженького альбомного видання «Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона».

 

Преставляли його автор передмови мистецтвознавець Віталій Ханко, полтавчанин, та упорядник і видавець, кандидат філософських наук Олександр Савчук із Харкова. 

 

 

У книжці вперше зроблено репродукції  у кольорі з оригіналів, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського, 23 портретів українських кобзарів, створених Опанасом Сластьоном у 1875—1928 роках. Вони свідчать про глибоке знання художником культури кобзарства.

 

«Візьмімо хоч один портрет кобзаря Петра Сіроштана: тут і зачіска кобзаря, і одяг, і шкіряні постоли, і намітка на голові дівчинки-поводиря — все вимальовано не лише з любов’ю, а й етнографічно точно», — розповідає Олександр Савчук. Деяких незрячих співців художник малював кілька разів.

 

Із недавнього часу Опанас Сластьон відомий загалу як архітектор – автор проектів шкіл, які зводили в Полтавській губернії після того, як у 1909 році Лохвицька земська управа замовила йому розробити вісім проектів в українському стилі. Загалом Опанас Сластьон у1900—1928 роках працював у Миргороді. За його проектами будували школи, лікарні, будинки кооперативних товариств, Миргородську водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Будови Опанаса Сластьона (їх налічують понад півсотні; на жаль, збереглися не всі) є у Сумській і Чернігівський областях, скажімо, у Ніжині можна побачити будівлю електростанції, зведену в 1914—1916 роках. 

 

Загалом Опанас Сластьон — український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею, кобзарознавець. Він зробив величезну кількість ілюстрацій до наукових та художніх видань, зокрема Шевченкових «Гайдамаків». Малярські твори художника зберігаються у художніх музеях у Києві, Харкові, Полтаві. 

 

«Опанас Сластьон не лише зробив записи на фонограф кобзарського автентичного співу, а й сам був прекрасним виконавцем, — ділиться Олександр Савчук. — Перший портрет кобзаря 1875 року він підпише: «Мій панотець, що навчив мене співати думи». 

 

«Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона» разом із іншими книжками видавництва уже представляли у Києві, у Музеї Івана Гончара.