Катують струмом

12.10.2016
Виявляється, перетнувши адміністративний кордон з окупованим Кримом, можна потрапити за ґрати. Що найстрашніше — причиною затримання можуть стати не тільки «шпигунство» чи  «диверсії» (як це люблять інкримінувати російські правоохоронні ограни громадянам України), a й заборонена y Росії література. Днями на пункті пропуску Джанкой російські прикордонники затримали 34-річного громадянина України, y якого виявили «літературу екстремістського характеру». ФСБ класифікували знайдену книгу як «збірник лекцій екстремістського змісту». Крім того, у чоловіка знайшли видання 2011 року, що належить до списку літератури, забороненої на території Російської Федерації. Утім y повідомленні не вказано, про яку конкретно літературу йдеться. За даним фактом російськими правоохоронними органами проводиться перевірка, До слова, ім’я затриманого і назву книги відомство не називає, a також не  уточнює, чи порушено справу проти чоловіка і який його процесуальний статус.
Складається враження, що y кримських прикордонників вже  є традиція заводити справи проти українців. Кілька днів тому Київський районний суд в окупованому Сімферополі продовжив на два місяці (до 10 грудня) арешт українцям Євгену Панову і Андрію Захтію. Заарештованих y серпні чоловіків звинуватили y «підготовці диверсій на стратегічно важливих об’єктах Кримського півострова». А правозахисники виявили на тілі Панова сліди тортур. На зустрічі з підзахисним адвокат виявив у нього шрами на руках від кайданок, множинні плями на правій нозі темного кольору. Захист українця вважає, що ці синці та шрами з’явилися в українця в результаті тортур. Панов розповів адвокату, що до нього застосовувалися і фізичні, і психологічні тортури. Кайданки тиждень були щільно зафіксовані, від чого  Євген відчував сильний біль. Руки у кайданках застібали під колінами, засовували палицю, піднімали і били по ногах в область гомілки металевою трубою. 
Експерти Кримської правозахисної групи припускають, що українця катували в період iз 7 по 12 серпня, найімовірніше, співробітники ФСБ. Панов прізвищ тих, хто його катував,  не знає і не бачив їх, оскільки йому на голову надягали непрозорий мішок, зав’язаний скотчем. Його прив’язували до стільця, під’єднували до голих частин тіла дроти і підключали електричний струм. Кілька днів його не годували, тільки давали воду. 
Панов також повідомив, що під час затримання у серпні співробітники ФСБ завдали йому удару, в результаті якого він отримав розсічення в районі лоба, яке видно на відео, опублікованому російськими спецслужбами. На запитання він відповідав за заздалегідь складеним співробітниками ФСБ папером. 
     

ДО РЕЧІ

Кримськотатарський телеканал ATR, редакція якого після незаконної анексії Криму залишила півострів,  заявив про відсутність фінансування з державного бю­джету України. Саме тому телеканал має намір переїхати у Литву. «У нас iз Литвою чимало історичних зв’язків, від них завжди багато підтримки. Наприклад, навесні виконавчий комітет Конгресу кримських татар проходив у будівлі Сейму Литви. Позиція щодо Криму в усіх політичних лідерів Литви неоднозначна. Останній аргумент — економічний: якщо Єврокомісія виконуватиме рекомендацію про фінансову підтримку Європарламенту (пункт 9 резолюції Європарламенту по Криму 4.02.2016), то нам фізично вигідно розміщувати телеканал на території ЄС iз найменшими витратами на його утримання», — коментує ситуацію «Українській правді» головний редактор новин телеканалу Осман Пашаєв. Річ y тім, що своєю постановою український уряд обіцяв телеканалу сорок мільйонів гривень щорічної допомоги від держави. Однак Міністерство фінансів коштів так і не виділило. За словами Пашаєва, власних фінансів у каналу ледве вистачить до кінця поточного року.
Нагадаємо, медіа-група ATR належить кримсько­татарському бізнесмену й активісту Ленуру Іслямову. В медіа-групу також входить дитячий телеканал, радіо Meydan, яке мовить на Крим, онлайн-газета 15minut.org і видавництво Qartbabaproduction. Після анексії самопроголошена влада не давала ліцензії кримськотатарським ЗМІ, згодом вони все ж отримали реєстрацію, але через постійні перешкоди діяльності змушені були переїхати на материкову Україну.