Хто приборкає мікроба?

12.10.2004

      Hа ІV Міжнародну конференцію «Біоресурси та віруси», яка вже втретє поспіль проходить у Києві, з'їхалися провідні фахівці цієї галузі із країн Західної та Східної Європи. Набутками ділились і українські вірусологи з Києва, Одеси, Львова, Чернігова та інших міст України.

      Ця конференція по-своєму унікальна, проводять її в Україні лише раз на рік. Тоді як у Західній Європі щороку проводять три-чотири конференції з кожної галузі вірусології, у нас же — своєрідне «асорті», зауважив член організаційного комітету професор Валерій Поліщук. Гості з-за кордону ніяк не можуть цього збагнути, дивуються, ну як так можна?! Наші вчені, навпаки, вбачають у цьому плюс: вірусологи, які займаються, наприклад, фітовірусологією, на подібному заході можуть з користю перейняти якісь нові методи і підходи у вірусологів інших галузей.

      Усі 128 зареєстрованих учасникiв цьогорічної конференції були розподілені на чотири основні секції: перша — з проблем загальної та молекулярної вірусології, друга — з проблем ветеринарної вірусології, третя — медична вірусологія і четверта — фітовірусологія. Наприкінці кожного дня, присвяченого окремій галузі, ведучі секції разом з оргкомітетом визначали за представленими доповідями найкращого вченого. Таким чином, в останній день конференції були нагороджені дипломами чотири провідні фахівці з вірусології.

      Не оминули увагою і підростаюче покоління науковців. За свою невтомну працю на картопляному «фронті» і, відповідно, за найкращу студентську роботу оргкомітет відзначив Олену Камзел, студентку 4-го курсу біологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Поки її ровесники вилежувались під сонечком на пляжах, Олена садила і обробляла картоплю на невеличкій ділянці біля факультету, поливала її різними розчинами солей. А восени накопала аж два відра дрібного «врожаю». Суть досліду полягала в тому, щоб прослідкувати перебіг фітовірусної інфекції при дії на неї сполук важких металів. Простіше кажучи, всім відомо, що рослини хворіють, як і люди та тварини. Дуже часто причиною цього є віруси та забруднене навколишнє середовище. Так, Олена під керівництвом Валерія Поліщука, який завідує кафедрою на вищезгаданому факультеті, та аспіранта Олексія Шевченка брала різні концентрації сполук цинку, міді і свинцю (яких так багато у загазованому повітрі Києва) і додавала їх у грунт під картоплю. Метою було одне — дослідити процес на молекулярному рівні, щоб знайти згодом вирішення проблеми.

      Зараз Олена працює вже над злаками, зокрема пшеницею. І має наміри надалі займатися науковою діяльністю, незважаючи на те, що сьогодні науковців держава шанує найчастіше лише на словах.

      Проблемою для багатьох наукових і навчальних закладів є відсутність технічного оснащення. Що казати про якісь новітні технології на базі факультету, якщо, за словами Валерія Поліщука, наприклад, в Інституті епідеміології у Центрі грипу немає ні відповідного необхідного обладнання, ні умов для праці, ні найближчих перспектив. «Проблема вірусології в тому, що немає відповідних фахівців. Так, в Інституті захисту рослин в Києві немає жодного вірусолога. А вони приймають рішення, в тому числі і на державному рівні», — зазначає професор.

      Науковці-вірусологи працюють часто на власному ентузіазмі, роблять дійсно потрібні і цікаві відкриття, але їх дослiдження «таврують» здебільшого як науку задля науки. Незважаючи на прогресивне поширення різноманітних вірусів, фінанси для розробок винайдених засобів боротьби з ними в нас в Україні не поспішають виділяти. Можливо, це теж свого роду дослід?

 Ірина ДОВГАЛЬ.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>