Як не КРУТИ

Як грім iз неба, приголомшило повідомлення про неприпустимо ганебні наміри керівництва Міністерства оборони України ліквідувати меморіальний комплекс, присвячений героям бою під Крутами у січні 1918 року. Виявляється, що ще 16 січня 2016 року з’явилося окреме доручення міністра оборони України генерала армії С. Полторака про скорочення працівників ЗСУ на 4170 осіб. Під шумок у кількасотсторінковому «фоліанті» йому та начальнику Генштабу ЗСУ подали на підпис (і вони підписали) пропозицію про скорочення й 36 осіб із підрозділів, підпорядкованих Департаменту соціальної та гуманітарної політики МОУ, директором якого є полковник В.М. Федічев. Саме за його підписом від 26 січня 2016 року з’явився документ із пропозиціями розформувати чотири філії Національного військово-історичного музею України, адже вони підпорядковуються безпосередньо вищезгаданому Департаменту. Більше того, йшлося не лише про скорочення людей, які там працюють, а й про вилучення звідти всього, що знаходиться у комплексі та перебуває на балансі військового відомства. Зокрема, щодо Крутянського комплексу, то це — автентичний паротяг, вагони, гармати та інші зразки зброї (тобто, фактично, повне знищення музею).

Нагадаємо, що меморіальний комплекс на місці легендарного бою під Крутами було відкрито у 2006 році за ініціативою Президента Віктора Ющенка. У 2008 році поруч із центральним монументом Меморіалу було створено музей, який розташований у семи залізничних вагонах, двох відкритих платформах iз гарматами та унікальному паротязі тих часів.

На жаль, у 2010 році меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» був переданий до складу МОУ та став філією Національного військово-історичного музею України. Ця передача була здійснена з метою пожвавлення військово-патріотичної роботи у Збройних силах України, вшанування традицій сучасного війська та Армії УНР, яка боролась за незалежність нашої держави у 1917—1921 рр. Узимку 2015 року філію було поповнено експозицією про 18-19-рiчних юнаків, які загинули у війні на Донбасі, захищаючи єдність України.

Але в останні роки Міністерство оборони України не цікавилося долею меморіалу, і, наприклад, під час останнього відзначення роковин бою під Крутами там не було жодного офіційного представника від МОУ.

Щоправда, через розголос, за який треба завдячувати небайдужим патріотам, пан Полторак дав задній хід і нібито ухвалив рішення зберегти меморіальний комплекс на місці бою між силами Армії УНР та армії радянської Росії під керівництвом кривавого генерала Муравйова в 1918 році (принаймні, так запевняють у прес-службі Міністерства оборони).

Але чомусь у цьому рішенні пана міністра немає жодного слова про збереження інших трьох філій, які також підлягають ліквідації. Зокрема, це Центральний морський музей України (поки що існує лише на папері, попри численні обіцянки багатьох представників влади надати в Одесі приміщення під нього). Ще одна філія — музей Повітряних сил: майданчик просто неба у Вінниці з великою кількістю різноманітних зразків літальних апаратів та іншого озброєння. (Якщо й цю філію ліквідувати — експонати переважно будуть приречені перетворитись на металобрухт). Тож виникає риторичне запитання: чи це дійсно випадковість, як пояснюють у МОУ? Адже скидається на цілеспрямовану кампанію знищення національної пам’яті варварськими методами...