«Перекрити кисень» із акваторії

Днями у Генічеську на Всесвітньому конгресі Меджлісу прийнято рішення про створення батальйону «Крим» iз числа добровольців кримськотатарської національності. За словами координатора акції з блокади Криму, віце-президента Всесвітнього конгресу кримських татар Ленура Іслямова, військовий підрозділ уже діє та налічує 250 «багнетів». Незважаючи на те, що основу цього нового об’єднання складуть кримські татари, вхід туди відкритий для професійних військових усіх національностей. Незвичайний батальйон буде функціонувати в структурі Національної гвардії України.

«Ми спланували, що максимальна кількість бійців батальйону «Крим» буде налічувати приблизно 600 осіб, — розповів Ленур Іслямов. — За основу ми взяли такі самі стандарти, які зараз використовують військові усіх підрозділів НАТО. Вже є рішення про те, що новий батальйон базуватиметься на території Херсонської області, у тих районах, що межують з Кримом».

Також на Всесвітньому конгресі Меджлісу його активісти розповіли про те, що кримські татари розробили свою схему блокади Криму з морської акваторії. Це стало необхідним після того, як незважаючи на те, що був перекритий увесь рух вантажного транспорту з території материкової України до Криму, контрабандисти все ж таки знайшли можливість переправляти свій товар морем. За словами Мустфи Джемілєва, така блокада може лише частково компенсувати Україні економічні втрати, адже цілком та повністю відстежити й блокувати поставку товарів через морські ворота до Криму буде неможливо з суто технічних причин. Із 16 січня набула чинності постанова Кабінету Міністрів про заборону на постачання товарів та послуг до анексованого Росією Криму та на вивіз товарів з півострова. Хоча заборонити завезення гуманітарної допомоги в Крим ніхто не наважується. Також iз Криму дозволено вивозити ті види товарів, які мають стратегічно важливе значення для економіки материкової частини України.

«У січні цього року значна частина учасників економічної блокади Криму залишила свої позиції на адміністративному кордоні з півостровом, які були розташовані на КПП у Чонгарі, Каланчаку та Чаплинці, — розповів перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. — Однак там залишилася невелика група наших спостерігачів, які несуть службу нарівні з прикордонниками та можуть проконтролювати роботу митників».

Серед актуальних питань ради Меджлісу на Всесвітньому конгресі також були прийняті ключові рішення, як надалі ляжуть у основу «дорожньої карти» діяльності цієї неурядової організації на наступні місяці. Йдеться про соціальні проекти для людей, такі як будівництво в Херсонській області нової школи та будинків для тих кримських татар, які будуть змушені залишити півострів Крим через політичне притиснення з боку влади Росії.