Москва як ляльковод

У Кишиневі 3 та 4 жовтня знову протестували проти керівників країни, але на цей раз риторика громадянської платформи «Гідність і правда» стала жорсткішою. Зокрема, один із лідерів протестного руху Андрій Настасе назвав владу країни «хунтою» та закликав до всезагальної непокори. Жорсткішими стали і дії мітингуючих — біля стін парламенту відбулися сутички між активістами та правоохоронцями. У результаті кілька осіб було затримано. Крім того, протестувальники поставили близько сотні наметів безпосередньо на проїжджій частині, перекривши рух транспорту. Столична влада вже висловилася, що такі дії є неприйнятними та очікує рішення суду для демонтажу наметового містечка.

Координатори протесту заявили, що кількість учасників становила кількадесят тисяч. Інші джерела вказують цифру 7-8 тисяч. Попри меншу, ніж у попередні рази, масовість заходу, акцію підтримали і представники політичних сил. Так, депутати парламентської опозиційної Партії соціалістів Республіки Молдова утворили живий ланцюг між учасниками мітингу та правоохоронцями. А лідер партії соціалістів, Ігор Додон, уже заявив, що він буде представляти протестувальників у парламенті.

Протестувальники повторили вимоги, які були сформульовані 6 вересня. Серед них — відставка президента та уряду, а відтак і перевибори до парламенту. Крім того, активісти вимагають публічного розслідування щодо привласнення мільярда доларів із банківської системи країни. А задля досягнення своїх вимог учасники акції лякають всезагальним страйком та відмовою від сплати податків у масштабах всієї країни.

Влада пов’язує поновлення та радикалізацію протестів із зовнішніми чинниками. Наприклад, мер Кишинева Дорін Киртоаке заявив, що виступи в Молдові організовані Москвою та її маріонетками в Кишиневі. А прем’єр-міністр Молдови Валеріу Стрелець висловив сумнів щодо доцільності засобів активістів, зокрема перекриття проїжджої частини та сутички з правоохоронцями. До цього у виступі на Генеральній Асамблеї ООН Стрелець укотре звернувся до міжнародної спільноти з проханням замінити російський контингент у Придністров’ї на міжнародну місію. А знімальна група російського телеканалу НТВ була випроваджена з країни через відсутність дозволу на зйомки протестів.

Така реакція Молдови не випадкова — протести все більше політизуються, а відтак і визначають свій політичний вектор. Підтримка протесту проросійською опозицією ставить проєвропейську коаліцію у незручне становище та змушує втрачати прихильників. При цьому Придністров’я почало вимагати окремої угоди з ЄС про особливий економічний режим, наголошуючи, що дія угоди ЄС та Молдови на Придністров’я не розповсюджується. Таким чином тиск на проєвропейську коаліцію буде лише посилюватись, а за підтримки проросійського вектора щонайменше третиною населення Молдови існує суттєве підґрунтя для подальшої дестабілізації.