Нарешті скандал навколо українського літака АН-124, заарештованого більше року тому в канадському аеропорту «Гузбей» за борги нашої держави, вщухне. У середу Федеральний суд Канади прийняв дві ухвали — скасувати рішення протонотарі Федерального Суду Канади Мірей Табіб, на підставі якого в липні 2003 року в Канаді було заарештовано «Руслана», та звільнити український літак. Про це повідомили «УМ» у прес-службі Міністерства юстиції України.
У Державному підприємстві «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» на таку ухвалу сподівалися від самого початку. «Це було єдине справедливе рішення із усіх можливих, — прокоментував «УМ» приємну новину керівник прес-служби підприємства Андрій Совенко. — Ми нікому нічого не заборгували, тому не сумнівалися у фіналі цієї справи на нашу користь». За словами пана Андрія, достеменно наразі не відомо, коли «Руслан» повернеться додому — надто довго йому довелося стояти законсервованим.
«Ви ж розумієте, що означає для техніки цілий рік простою, — каже Андрій Совенко, — але весь цей час за літаком наглядали наші фахівці, їх спеціально відряджали у Канаду, аби регулярно оглядати літак. Тому машина наразі у задовільному стані». Про свої подальші дії підприємство поки що мовчить. Безпідставні, як кажуть українські фахівці, обвинувачення принесли чималих збитків АНТК імені Антонова — це сотні тисяч доларів.
Нагадаємо, літак Ан-124-100 «Руслан» був арештований у червні 2003 року. Він прилетів у Гузбей із вантажем для частин італійських військово-повітряних сил, які проводять тут свої щорічні тренування. Арешт здійснено на виконання рішення Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма від 30 травня 2002 року за позовом компанії TMR Energy Ltd. до Фонду державного майна України. За рішенням суду, стягненню підлягало більш як 42,3 мільйона доларів США. Потім були десятки звернень, судових позовів та нот протесту від підприємства, Міністерства закордонних справ України тощо. Безпідставним затриманням літака називав і Фонд держмайна України. Літак канадська сторона збиралася продати, аби відшкодувати тим самим борг. Минулої зими держава Україна подала апеляцію на рішення щодо продажу «Руслана». Інтереси в судовому процесі представляло Міністерство юстиції та залучені міністерством юридичні радники.
Тоді, після арешту «Руслана», фахівці називали різні приховані причини такого «ходу». Так, на думку низки аналітиків, арешт «Руслана» у Канаді є проявом нечесної конкурентної боротьби на ринку великогабаритних авіаперевезень. І передусім — за так званий натовський контракт на стратегічні перекидання військових контингентів, озброєнь і військової техніки країн Альянсу. Фахівці Центру досліджень в армії, конверсії та роззброєння називали арешт «антоновської» машини «спланованою акцією задля дискредитації українських літаків «Антонов». Цей крок, мовляв, спрямовано на виштовхування нашого літака з ринку великовантажних перевезень.
До речі, транспортний підрозділ АНТК імені Антонова («Авіалінії Антонова») є одним з найбільших світових операторів Ан-124-100 «Руслан» — найбільшого у світі літака, що успішно експлуатується при перевезеннях великогабаритних вантажів та виконанні миротворчих місій. В парку «Авіаліній Антонова» — сiм «Русланів». Вартість однієї такої машини, залежно від рівня зносу, оцінюють на ринку в суму від 50 до 150 мільйонів доларів.
Щоб звільнити український «Руслан», заарештований у Бельгії, українська сторона буде пред'являти такі ж аргументи, що знайшли підтримку в канадському суді. Про це на засіданні прес-клубу МЗС України вчора розповiв начальник договірно-правового управління МЗС Володимир Крохмаль. За його словами, згідно з рішенням канадського суду, український літак Ан-124 вважається звільненим негайно. Щоправда, пан Володимир зазначив, що судове провадження щодо українського літака «Руслан», заарештованого у Бельгії, не залежить від канадського провадження. Підставою для ухвалення канадським судом рішення про звільнення «Руслана» стало, зокрема, визнання відсутності належних повноважень канадського судді, який приймав ухвалу про визнання та виконання рішення Арбітражного iнституту Торгової палати Стокгольма, винесеного у справі за позовом кіпрської компанії, недотримання компанією TMR Energy Ltd. процедури вручення судових документів, як це передбачено канадським законом про імунітет іноземних держав, підміна цією компанією справжнього відповідача у справі, яким не може визнаватися держава Україна, пише УНІАН.
Нагадаємо, другий «Руслан» було заарештовано в серпні цього року в Бельгії за позовом цієї ж кіпрської компанії TMR Energy Ltd. до Фонду державного майна України, який нібито заборгував компанії більш як 40 мільйонів доларів. Після цього НАТО і США вирішили не використовувати українську авіатехніку до врегулювання ситуації навколо арешту літаків Ан-124-100 «Руслан».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
