Обидві збірні України (класичний та блочний лук) привезли до Копенгагена максимально можливі склади: жіночі й чоловічі команди, по три спортсмени в кожній. І за іменами комплектація виглядала майже оптимальною. У «класиків» місце травмованої бронзової призерки Європейських ігор Насті Павлової зайняла Катерина Яворська, і Лідія Січеникова з Веронікою Марченко були сповнені завзяття принаймні повторити бакинський успіх.

Кілька останніх років в Україні неабияк тішилися появі «третьої сили», яка практично на рівних у боротьбі за чемпіонство тягалася з «Шахтарем» та «Динамо». Власні потугу та амбіції «Дніпро» задекларував у фіналі Ліги Європи-2014/2015.

Українські атлети невтомно продовжують здобувати медалі, олімпійські ліцензії, преміальні. З комплектом нагород повернулися з московського чемпіонату світу фехтувальники, дещо настріляли на континентальній першості в Мариборі Костевич із компанією, чимало призових місць посіли «водники» на ЧС у Казані.

Половина чемпіонату світу з водних видів, що проходить в Казані, — позаду. За цей час наші спортсмени здобули три нагороди: два «срібла» «синьо-жовтій» команді принесли стрибуни з трампліна, ще одну з казанського басейну «виловили» наші водні грації.

На чемпіонат світу до Копенгагена Георгій Іваницький — наймолодший із команди українських лучників — переможців нещодавніх І Європейських ігор — їхав ще й як діючий «зимовий» чемпіон Європи. Повернувся, звісно ж, засмучений. Він, як ніхто інший, має право поскаржитися на «чорну смугу»: незадовго до світової першості хворому батькові мали робити операцію, а зарплатня й преміальні за Євроігри виявилися заблоковані у збанкрутілому банку «Радикал» (читай на стор. А4).